Боднарчук Іван (Митрополит Василій)
(1925-2006)
Народився митрополит Василій, (в миру – Іван Миколайович Боднарчук) 28 січня 1925 року в Іване-Пустому на Борщівщині. Закінчив восьмирічку у родинному селі, середню школу – в Борщеві. З 1942 по 1944 рр. навчався у торговому технікумі м. Борщова.
Від вересня 1942-го перебував в УПА, мав псевдо «Архип». 9 липня 1945 його заарештували, засудили до 10-ти років таборів та позбавлення на п’ять років громадянських прав. Заарештований і відправлений у Норильськ на 10 років, Іван Боднарчук відбув заслання, там познайомився з майбутньою дружиною Марією. Не мав права певний час повертатися в Україну. У російському Саратові зміг вступити у духовну семінарію. В Україну повернувся вже у священичому сані. Після смерті дружини прийняв чернечий постриг.
Тридцять років служив на парафіях Житомирщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини (у Стриївці на Збаражчині), Львівщини. Був одним з ініціаторів відродження Української автокефальної православної церкви, доклав багато зусиль до її утвердження та розбудови. 30 березня 1990-го прийняв чернецтво з іменем Василій, а наступного дня був хіротонізований на єпископа.
З 1997-го – митрополит Тернопільсько-Бучацький УПЦ КП. Владика Василій з нуля починав відродження автокефальної церкви не лише на Тернопільщині – в Україні загалом. З його благословення була заснована Теребовлянська духовна семінарія, яка дала у свій час так необхідних священнослужителів не тільки для нашого краю. Багато її випускників служать і по Україні, і за кордоном
Коли Київський Патріархат набирав обертів і постало питання, чи залишається Автокефальна Церква окремою гілкою, владика Василій підтримав їх з’єднання. Він вважав, що чим більше буде діяти окремих церковних структур, тим гірше для держави. Має бути єдність, а не роздрібнення. Згодом зібрав збори духовенства, більшість священників підтримала владику Василія і єпархія перейшла до КП. Таким чином обидві українські православні цекви на Об’єднавчому соборі в грудні 2018-го стали основою єдиної помісної Православної церкви України, яка й отримала Томос про автокефалію. Сталося це через дванадцять років після того, як митрополит відійшов у засвіти, на 81-му році життя, 21 січня 2006-го. За час свого служіння він відвідав сотні парафій нашої області, рукоположив понад 300 священників та освятив більше ста храмів.
Митрополит Василій відіграв значну роль у розбудові незалежної від Москви православної церкви в Україні, був відомий своєю незламною позицією та боротьбою за релігійну свободу.
Література
о. Бондарчук Б. Василій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. – Т. 1 : А-Й. – С. 226-227.
Садовська Г. Мойсей з Іване-Пустого : Митрополит УПЦ Київського патріархату Василій (Іван Боднарчук) / Г. Садовська // Вільне життя. – 2025. – 10 жовт. – С. 1.