Будка Никита (1877 – 1949)


Никита Будка – церковний діяч, перший український єпископ у Канаді.

Народився 7 червня 1877 р. в с. Добромірка, нині Збаразького району, в селянській сім’ї. Народну школу закінчив у родинному селі. Потім навчався у класичній гімназії в Тернополі, 1897 р. закінчив її з відзнакою. Студіював право у Львівському університеті. Був вихователем дітей князя П. Сапєги в с. Більче-Золоте (нині Борщівського району). Згодом перейшов на богословські студії університету і Духовної семінарії у Львові. 1902 р. відбував військову службу у Відні.

14 жовтня 1905 р. після закінчення вищих теологічних студій у Канізіанумі в м. Інсбрук (Австрія) отримав свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Знання богословія Н. Будка поглиблював у Віденському університеті (доктор теології, 1909 р.). Під час студій (1907 р.) організував філію австрійського товариства св. Рафаїла для охорони українських емігрантів з Галичини та Буковини і працював у цій організації 5 років.

На поклик А. Шептицького Н. Будка став префектом Духовної семінарії у Львові, відтак – радником дієцезального подружнього трибуналу та референтом іміграційних справ. У 1910 р. заснував місячник “Емігрант” і редагував його до 1912 р.

Никита Будка виїжджав з місіонерською метою до Німеччини та Боснії. Після однієї з таких поїздок залишився парохом у Козарі (Боснія).

12 липня 1912 р. Папа Пій ХІ призначив Н. Будку першим єпископом для українців Канади. 6 грудня 1912 р. він ступив на канадську землю, де і жив у м. Вінніпеґ.

За час перебування в Канаді Н. Будка організовував парафії, будував церкви і школи, засновував бурси – імені Митрополита А. Шептицького в Сан Боніфас (пров. Манітоба) та ім. Т. Шевченка в Едмонтоні, а також Дівочу академію Пресвятого Серця Христового в Йорктауні (пров. Саскачеван), притулки для сиріт (у Мондері й Войтумі), народні доми, осередки “Просвіти”, допомогові товариства, започаткував часопис “Канадійський Українець”, видав молитовник, боровся проти сектантства. У 1913 р. організував Собор українських католицьких священиків, на якому були затверджені правила Русько-Католицької Церкви в Канаді. У 1918 р. прийняв канадське громадянство. Того ж року організував два просвітньо-фермерських з’їзди, а в 1919-у заснував Українську Народну Раду у Вінніпезі.

У 1928 р. через погіршення здоров’я Н. Будка повернувся до Львова, став єпископом-помічником Митрополита А. Шептицького. Був львівським деканом, Генеральним вікарієм Митрополичої консисторії, асистентом католицької акції Львівської єпархії, відпоручником Митрополичого ординаріату в Українському католицькому союзі та духовним провідником Товариства домашніх робітниць “Будучність”. Багато зробив для відбудови відпустового місця у с. Зарваниця на Теребовлянщині, був його опікуном.

11 квітня 1945 р. Н. Будку арештували у Львові органи НКДБ, і в 1946 р. він був засуджений на 8 років ув’язнення.

Помер Никита Будка 1 жовтня 1949 р. в м. Караганда (Казахстан). У катедральному соборі св. Володимира й Ольги у Вінніпезі відкрита (1962) пам’ятна таблиця на його честь.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Боклінка Н. Мученик за віру християнську [Текст] / Н. Боклінка // Збараж – місто в Медоборах. – Тернопіль: Джура, 2001. – С. 14–15.

Будка Никита – релігійний діяч [Текст] // ”Журавлина” книга: Тернопільська українська західна діаспора: слов. імен. А – Ї / упор.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук. – Тернопіль, 1999. – Ч. 1. – С. 75–76.

Гарасимів З. У Козовій встановили унікальні вітражі Андрію Бандері та Никиті Будці [Текст] / З. Гарасимів // Номер один. – 2015. – 2 верес. – С. 12.

Гудеш Т. Святі посеред нас [Текст] : [папа Римський беатифікував 29 осіб – серед них єпископ Н. Будка] / Т. Гудеш // Укр. слово. – 2001. – 27 черв. – 4 лип. – С. 10.

Культурне життя в Україні. Західні землі [Текст] : док. і матеріали: 1939–1953. – Київ: Наук. думка, 1995. – Т. 1. – 748 с.

Нескорена церква: Українська греко-католицька церква у ХХ столітті [Текст] : [у документі ЦК КП(б)У йдеться про проведення операції по арештах антирадянського духовенства греко-католицької церкви, зокрема про Н. Будку] //Людина і світ. – 1995. – № 3–4. – С. 9 – 14; № 5 – 6. – С. 6–11. – (Документи свідчать).

Перший український єпископ у Канаді [Текст] // Головин Б. Мученики та ісповідники української церкви ХХ століття : нариси, статті, дослідження / Б. Головин. – Тернопіль, 2000. – С. 77–81.

125 років від дня народження Будки Никити (07. 06. 1877 – 01. 10. 1949) // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2002 рік: Бібліогр. список. – Тернопіль, 2002. – С. 47 – 48.

* * *

Будка Микита (1877–1949) – церковний діяч, доктор богословія [Текст] // Енциклопедія Українознавства / під ред. В. Кубійовича. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 184.

Будка Никита (Микита) [Текст] // Тернопільський енциклопедичний словник. / ред. кол. Г. Яворський, Б. Мельничук, М. Ониськів. та ін. – Тернопіль, 2004. – Т. 1: А–Й. – С. 194.