Дикун Ігор – український військовик, капітан, Збройних сил України, 5-та бригада. Учасник російсько-української війни. Герой України та лицар ордену «За мужність» III ступеня.
Ігор Дикун народився 4 червня 1994 року в місті Борщів Чортківського району Тернопільської області. У школі займався спортом. Любив футбол, потім більше почав працювати із залізом. Пауерліфтингом займався, непогано виступав, в 2012-2013 роках брав перші місця в регіональних змаганнях. Серед шкільних предметів любив історію, особливо історію козаччини. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного. Служив бойовим офіцером 24-ї окремої механізованої бригади.
Із 2014 року перебувава в гарячих точках російсько-української війни, зокрема 19 червня 2014 року брав участь у звільненні Ямполя, у ході якого бойовики намагалися, відходячи, заманити українських військових у пастку. У тому бою загинули командири батальйону, роти, відділення. Під час штурму поранений і контужений, осколки по всьому тілу; куля пробила каску, але застрягла між кевларом і черепом. Після лікування повернувся до лав армії.
На початку повномасштабного вторгнення Ігор Дикун відзначився героїчною обороною Ірпеня. Наприкінці березня російські війська роблять відчайдушні останні спроби взяти Ірпінь і таки проривають оборону. Місто втримується завдяки неймовірному героїзму вояків. Серед них – 29-річний розвідник Ігор Дикун, який у найгарячіший день визначив фінал запеклого вуличного бою на околиці міста. 23 березня 2022 року, під час бою в районі міста Ірпінь на Київщині, він, виконуючи обов’язки заступника командира зведеної роти, зазнав вогнепального поранення. Попри це продовжував бій, особисто знищив десять піхотинців, одну БМД та одну БМП противника.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі молодшому лейтенанту Ігорю Дикуну присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка».
Література
Ігор Дикун // Ярова Д. Герої України [Текст] / Д. Ярова. – Київ : Степурін І. М., 2024. – С. 90-93.
Медаль знайшла Героя [Текст] // Свобода. – 2025. – 5 лист. – С. 8.