Гірняк Йосип (1895 – 1989)


Актор, режисер, педагог, діяч культури Йосип Гірняк народився 14 квітня 1895 р. в с. Струсів, нині – Теребовлянського району. Десятирічним хлопцем був прийнятий до Станіславівської гімназії та через місяць, захворівши на трахому, змушений припинити навчання. Після лікування студіював науки зі студентом-репетитором та старшим братом-філологом, аж поки не скінчив Рогатинську гімназію. Мав тоді шістнадцять років.

У час Першої світової війни опинився з молодшим братом у Тернополі, де вступив до Легіону УСС. У 1917 р. витримав іспит на атестат зрілості й вступив до Львівської ветеринарної академії. Тоді у Львові діяв театр “Руська Бесіда”. Друзі, які знали Йосипа ще з аматорських гуртків, порадили йому спробувати себе на професійний сцені. Маючи з дитинства велику схильність до театрального мистецтва, Йосип дуже скоро почав грати провідні ролі.

Восени 1919 р. в обозі Української Галицької Армії відступив до Проскурова (нині – Хмельницький), де зустрівся з групою акторів: Юрою, Васильком, Долиною, Лопатинським. У Вінниці до них приєдналися Бучма, Крушельницький, Бортник. Тут вони заснували театр ім. І. Франка (1920). Невдовзі життєва одіссея занесла Й. Гірняка до Києва, де Лесь Курбас організував новий театр. Із групою акторів Й. Гірняк подав заяву до мистецького об’єднання “Березіль” і був прийнятий у IV-у майстерню, де вчився до літа 1923 р. Лесь Курбас відразу звернув увагу на талановитого актора і задіяв Й. Гірняка у виставах: “Рур”, “Газ” Г. Кайзера. 1924 р. Л. Курбас запропонував йому знятися у кінофільмі “Вендетта” (“Око за око”).

Серед творчих досягнень київського періоду в “Березілі” слід назвати комедійну роль Кукси (“Пошилися в дурні” М. Кропивницького), Миколи II (“Напередодні” Л. Курбаса), Голохвостого (“За двома зайцями” М. Старицького).

1926 р. разом із колективом театру “Березіль” Й. Гірняк переїхав до Харкова. Визнаний критикою і глядачами як комедійний, гострохарактерний актор, він виконував провідні ролі майже у кожній виставі Л. Курбаса та його учнів: “Золоте черево” Ф. Кроммелінка (1929), “Пролог” Л. Курбаса і С. Боднарчука (1927), “Змова Фієско у Генуї” Ф. Шіллера (1928), “Диктатура” І. Микитенка (1930).

Надзвичайно натхненно працював Й. Гірняк над роллю Грібуля у п’єсі В. Гюго “Король бавиться” (1927), згадував, що для нього це був один із значних етапів акторського шляху.

Із приходом на сцену “Березоля” драматургії М. Куліша в творчому доробку актора з’явилися найвизначніші ролі. Неперевершені сценічні перлини створив він разом із режисером О. Курбасом у виставах “Народний Малахій”, “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”. Роль Маклена Зброжека стала лебединою піснею Йосипа Гірняка.

27 грудня 1933 р., наступного дня після арешту Л. Курбаса в Москві, Й. Гірняк був заарештований у Харкові. Його звинуватили як члена контрреволюційної організації УВО (Українська Військова Організація). У справі Гірняка було допитано багато так званих “свідків” його міфічної злочинної діяльності. Вибивши із заарештованого потрібні “зізнання”, слідчі ДПУ в звинувачувальному висновку підсумували: “Гірняк з 1920 року був учасником контрреволюційного підпілля УВО. Входив до складу терористичної трійки (Гірняк, Курбас, Дацків), що готувала терористичний акт проти партійного керівництва України”.

Судова “трійка” 21 травня 1934 р. винесла вирок – 3 роки ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Відбував покарання у Чіб’ю. Як вільнонайманий залишився там і після закінчення терміну неволі.

У 1937 р. Й. Гірняк відважився з “вовчим паспортом” на виїзд до України. Поїздка закінчилася арештом дружини Олімпії Добровольської, яку протримали 4 місяці без будь-яких звинувачень і допитів у харківській в’язниці. Опісля спровадили подружжя назад до Чіб’ю – “завойовувати” далеку Північ.

Перед війною Й. Гірняк і О. Добровольська повернулися в Україну. Навесні 1942 р. переїхали до Львова, де тимчасово працювали у драматичній секції Львівського оперного театру. Тут Й. Гірняк здійснив уперше на українській сцені постановку “Гамлета” В. Шекспіра (1943).

Доля опального для більшовицької влади актора завела його на чужину: Австрія, Німеччина (1944 – 1949). Тут він продовжував мистецьку роботу переважно як режисер. Організував з О. Добровольською український театр-студію (1946), де здійснив постановку 306 вистав. Серед них “Гайдамаки” Т. Шевченка, “Слуга двох панів” К. Гольдоні, “Оргія” Лесі Українки, “Зайві люди” М. Хвильового.

Впродовж 1953 – 1964 рр. у США очолював Український театр, Театр Слова з 1956 р. – продюсер і диктор радіо “Свобода”. 1982 р. видав свою книгу “Спомини”.

Помер 17 січня 1989 р. в Нью-Йорку.

 

ЛІТЕРАТУРА:

ТВОРИ

Гірняк Й. Вибрані листи [Текст] / Й. Гірняк // Світовид. – 1995. – № 4. – С. 50–69.

Гірняк Й. З книги “Спомини ”[Текст] : (уривки) / Й. Гірняк // Укр. театр. – 1990. – № 1–5, 1991. – № 1.

Гірняк Й. Моя біографія [Текст] // Кіно–Театр. – 1998. – № 3. – С. 34–36; Русалка Дністрова. – 1998. – № 19–20. – С. 18–20.

 

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

 

Антонюк Н. На шляхах творчих пошуків [Текст] : до сценічної співпрці Й. Гірняка та І. Чолгана / Н. Антонюк // Сучасність. – 1998. – № 5. – С. 122-127.

Бойко Т. “Легкі жанри” у виконавській практиці Йосипа Гірняка [Текст] / Т. Бойко // Укр. театр. – 2007. – № 6. – С. 11−17.

Бубній П. Йосип Гірняк, побратим Остапа Вишні  [Текст] / П. Бубній // Тернопіль. – 1991. – № 1. – С. 43−44.

Бубній П. Лесь Курбас і Йосип Гірняк [Текст] : долі і ролі / П. Бубній // Тернопілля’95: регіон.річник. – Тернопіль : Збруч, 1995. – С. 674–675.

Бубній П. На вівтарі краси [Текст] : минуло 100 років від дня народження актора, режисера Й. Й. Гірняка / П. Бубній // Свобода. – 1995. – 18 квіт.

Великий вигадник, мученик і артист [Текст] : (два автошаржі Й. Гірняка) // Слово і час. – 1995. – № 4. – 3 ст. обкл.

Від Шекспірівського реалізму до реалізму доби. На тій дорозі був наш театр на чолі з Курбасом [Текст] : з листів Йосипа Гірняка до Ірини Стенченко // Культура і життя. – 1995. – 12 квіт.

Гайдабура В. Йосип Гірняк – безсмертна мистецька душа [Текст] : [120 років від дня народж. укр. актора і режисера] / В. Гайдабура // Кіно – театр. – 2015. – № 6. – С. 27−29.

Гайдукевич Я. Родина Гірняків [Текст] / Я. Гайдукевич // Свобода. – 1995. – 11 лист.

Гальченко С. З Остапом Вишнею у таборах [Текст] / С. Гальченко // Україна. – 1989. – № 41, 42.

Гірняк Йосип (14. 04. 1895 – 17. 01. 1989) [Текст] : видатний діяч укр. мистецтва, актор, режисер, громад. діяч // Теребовлянщина. – Львів, 1999. – Вип. 1. – С. 112–113.

Гірняк Йосип (1895 – 1989) – актор, режисер, педагог, діяч культури [Текст] // “Журавлина” книга: Тернопільська українська західна діаспора: словник імен. / авт.-укл. Б. Мельничук, Х.Мельничук. – Тернопіль, 1998. – Ч. 1 – С.129–130.

Гірняк Йосип Йосипович (14.04.1985-17.01.1989) – актор, режисер, педагог, діяч культури [Текст] // Мельничук Б. І. Іван Франко і Тернопільщина / Б. І. Мельничук, В. Б. Уніят. – Т., 2011. – С. 236.

Губ’як В. Славетні імена Теребовлянщини [Текст] : (Йосип Гірняк) / В. Губʼяк // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 23.

Дражевська Л. Пам’яті Йосипа Гірняка [Текст] / Л. Дражевська // Рідна школа. – 1989. – № 10. – С. 17–18. – (Діаспорне видання).

Дутчак Г. Між Харковом і Нью-Йорком [Текст] : (спогади про Й. Гірняка) / Г. Дутчак // Культура і життя. – 1991. – 15 серп.

Йосип Гірняк. 1895-1989 : актор, режисер, педагог [Текст] // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. – Київ, 2003. – С. 44−47.

Канарська Г. Йосип Гірняк, якого ми не знаємо [Текст] : до 100-річчя від дня народження // Український театр. – 1995. – № 4. – С. 23.

Корнієнко Н. …А далі пантеон [Текст] : до 100-річчя від дня народження актора театру Й. Гірняка / Н. Корнієнко // Культура і життя. – 1995. – 12 квіт.

Корнієнко Н. Актор з великої літери [Текст] : (до 100-річчя з дня народження Й. Гірняка) / Н. Корнієнко // Урядов. кур’єр. – 1995. – 15 квіт.

Корнієнко Н. Актор як метафізична проблема [Текст] / Н. Корнієнко // Укр. театр. – 1997. – № 1. – С. 30–31.

Корнієнко Н. Чарлі Чаплін українського театру [Текст] : до 100-річчя від дня народження Йосипа Гірняка / Н. Корнієнко // Українська культура. – 1995. – № 7–8. – С. 12–16.

Кушнерик Г. На службі в “Мельпомени” [Текст] : (Йосип Гірняк) // Теребовлянщина: краєзнавчий і літературно-мистецький альманах-календар на 2001 рік . – Тернопіль, 2001. – С. 367 – 369.

Не перервати б духовності нитку, або історія навколо будинку в Струсові [Текст] : [про родини Гірняків і Ситників-Сліпих] // Гайдукевич Я. Не перервати б духовності нитку : вибрані статті, виступи, бібліографія / Я. Гайдукевич. – Тернопіль, 2009. – С. 174−185.

“Олтар скорботи” [Текст] : театральні діячі України – жертви сталінського терору : (Йосип Гірняк) // Вітчизна. – 1996. – № 5–6. – С. 72–73.

Ревуцький В. В орбіті світового театру [Текст] – Київ–Xарків–Нью-Йорк, 1995. – С. 47–54, 118–130, 193–197.

Ревуцький В. До 50-ліття театру-студії Гірняка, Добровольської  [Текст]  / В. Ревуцький // Сучасність. – 1997. – № 10. – С. 151–153.

Ревуцький В. Нескорені березільці [Текст] : (до 90-ліття Й. Гірняка та О. Добровольської) / В. Ревуцький // Сучасність. – Нью-Йорк, 1985. – №. 7–8. – С. 91–103.

Струсівські зустрічі: Й. Сліпий, Й. Гірняк, М. Паращук, С. Будний [Текст] // Городинський Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині / Л. Городинський, І. Зінчишин. – Львів, 1998. – С. 219–221.

Тарнавський О. Зустріч у Львові. Йосип Гірняк у Львові [Текст] / О. Тарнавський // Березіль. – 1999. – № 7–8. – С. 177–188.

Федорчук О. Ми одного роду… Розповідь про актора курбасівського театру Й. Гірняка [Текст] / О. Федорчук // Вільне життя. – 1990. – 22 серп.

Черкашин Р. Майстер трагігротеску [Текст] / Р. Черкашин // Укр. театр. – 1990. – № 1. – С. 14–17.

* * *

Гірняк Йосип [Текст] : актор, режисер // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 348.

Гірняк Йосип Йосипович (14. 04. 1895 – 17. 01. 1989) [Текст] // Митці України: енцикл. довідник. – Київ, 1992. – С. 159.

Гірняк Йосип Йосипович [Текст] : український актор, режисер, педагог // Театральна Тернопільщина: бібліогр. покажч. – Тернопіль, 2001. – С. 80–83.

Кушнерик Г. Гірняк Йосип Йосипович (14.04.1895-17.01.1989) – актор, режисер, педагог, діяч культури [Текст] / Г. Кушнерик, Б. Мельничук // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А-Й. – С. 357-358.