Голубович Сидір

(1873–1938)

Громадський діяч і політик в один із найскладніших періодів української історії. І все це поєдналося в долі непересічної особистості, керівника уряду ЗУНР Сидора Голубовича. Сидір (Ісидор) Тимофійович Голубович народився 6 березня 1873 в селі Товстеньке, Гусятинський повіт, нині Чортківський район, Тернопільська область. Навчався в народній школі в Копичинцях та Першій гімназії в Тернополі (1884-1893). Закінчив правничий факультет Львівського університету (1893-1897).

Ще студентом брав активну участь у молодіжному русі, став лідером «Академічної громади», членом Української національно-демократичної партії (УНДП). Після закінчення університету отримав ступінь доктора права, розпочав адвокатську практику у Тернополі. Брав активну участь у роботі українських організацій, у виданні часописів «Подільське слово» і «Подільський голос».

Сидір Голубович був ініціатором створення в Тернополі спортивного товариства «Сокіл» і першим його головою. Упродовж десяти років (1904-1914) очолював тернопільську філію «Просвіти». Щороку в селах Тернопільського повіту відкривалося по декілька читалень. Чималою заслугою доктора Голубовича було придбання своїм коштом для «Просвіти» трьох будинків у Тернополі. Тернопільська філія товариства стала однією з найкращих у Східній Галичині.

Сидір Голубович разом з отцем В. Громницьким, адвокатами С. Чикалюком та О. Підстригачем заснували перше в Тернополі українське «Повітове кредитове товариство». У 1920-х роках це товариство трансформувалося в «Український банк». Адвокат Голубович був одним із організаторів торгово-кооперативних товариств «Народний дім» і «Подільський союз кооперативів», які поліпшували економічне становище українського населення.

У 1911 р. обраний послом Райхсрату (депутатом австрійського парламенту) від округу Козова − Тернопіль − Збараж, у 1913 р. − послом Галицького сейму від Збаразького повіту. У 1915-1918 рр. редагував часопис «Українське слово» й опублікував у ньому не один десяток статей. 9 листопада 1918 року призначений у першому уряді ЗУНР державним секретарем судівництва, один із авторів тимчасової конституції та законів республіки. Від середини грудня, коли уряд перебував у Тернополі, очолив його після відставки Костя Левицького. У 1919 р. затверджений Українською Національною Радою у Станіславі головою Ради державних секретарів, одночасно обіймав портфелі державних секретарів фінансів і торгівлі та промислу.

Сидір Голубович був одним із тих політиків і юристів, хто виробляв правову основу об’єднання ЗУНР і УНР, у складі делегації ЗУНР сам був присутній на Софійській площі в Києві під час проголошення Акта Злуки. З червня 1919 р. по липень 1920 р. був головно уповноваженим диктатора ЗУНР у внутрішніх справах. За його керівництва цей вищий виконавчо-розпорядчий орган зазнав як персональних, так і структурних змін.

На початку вересня 1919 року перебував у Кам’янці-Подільському на державній нараді у Головного отамана Симона Петлюри як представник ЗОУНР; було досягнуто повної згоди між інтересами УНР та ЗОУНР. Разом з ним у листопаді цього року виїхав до Відня. В 1924 р. очолив Українську народну трудову партію, брав участь у створенні та функціонуванні Українського національно-демократичного об’єднання (1925 р.).

Повернувся Сидір Голубович до рідного краю у 1922 році. Разом з сином Юрієм-Валерієм, що народився у Тернополі в 1913 р., поселився у Львові, зайнявся адвокатською практикою і знову повернувся до політики. Однак через рік на нього посипалися напади різних політичних опонентів. Він назавжди пішов з політики. У 1932 р. переїхав у містечко Заложці (нині смт Залізці), де відкрив адвокатську контору. Від громадської праці відлучився повністю. Найбільшою особистою розрадою стало виховання донечки у другому шлюбі.

Помер Сидір Голубович 12 січня 1938 року, у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Література

Бандурка І. Творці Західно − Української народної республіки (ЗУНР) в історії Тернопільщини [Текст] / І. Бандурка // Свобода. − 2020. − 30 жовт. − С. 1. − Продовж. № 77, 81, 83.

Гуцал П. Голубович Сидір (Ісидор) Тимофійович [Текст] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. − Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. − Т. 1 : А − Й. − С. 387.

Гуцал П. «Політик-практик, що знає дійсність…» [Текст] : [до 150-річчя від дня народження Сидора Голубовича] / П. Гуцал // Свобода. − 2023. − 8 берез. − С. 5.

«Ми поляжем, щоб славу і волю і честь, рідний краю, здобути тобі!» [Текст] // Проект «Україна». 1917-1920. Постаті / В.Солдатенко. − Кіровоград : Імекс, 2013. − С. 345-350.

Солдатенко В. Проект «Україна». 1917-1920. Постаті [Текст] / В. Солдатенко. − Кіровоград : Імекс, 2013. − 511 с.

Якель Р. У вихорі часу. Важкий хрест Сидора Голубовича [Текст] / Р. Якель // Дзеркало тижня. Україна. − 2013. − 23 лют. − С. 15.