Горошко Ольга
(1917-2015)
Тернопільщина дала багато жінок-легенд, жінок-героїнь, що не раз дивилися в очі смерті і долали її не тільки в бою, а пройшовши тортури НКВС, сталінські ГУЛАГи, знущання радянської системи та комуністичного режиму. Такою була українська військова діячка, зв’язкова Української повстанської армії, член ОУН Ольга Горошко.
Ольга Горошко народилась 12 травня 1917 року в селі Чумайківка Ямпільського району Сумської області. У 1921 році батьки переїхали у село Лози Збаразького району Тернопільської області. Сім’я була багатодітною, рано втратили маму, однак батько, бідний сільський кушнір, спромігся, щоб дочка закінчила курси домашніх господинь, а перед тим – сім класів народної школи у Вишнівці. Вже тоді навчаючись, вона познайомилась з молоддю ОУН, а у 1934 році почала брати участь у різних заходах, стала членом «Просвіта» в своєму рідному селі Лози.
До ОУН Дівчина вступила у 1939 році, взявши собі романтичне псевдо «Троянда». Вишкіл молода патріотка проходила у Кракові й Берліні. У 1941 році із рейдовою групою прибула на Вишнівеччину (селище тоді мало статус райцентру). Через рік за дорученням ОУН влаштувалася в німецьку комендатуру перекладачем, щоб мати доступ до інформації та передавати її своїм. Таким чином їй вдалося врятувати чимало земляків і навіть ціле село від спалення.
У 1946 року Ольга Горошко працювала друкаркою надрайонового приводу ОУН, яким керував її чоловік Михайло Кондрась. Важкою була доля легендарної зв’язкової: її чоловіка закатували більшовики, а єдиного сина вона змушена була віддати на виховання родині. Арештували Ольгу Горошко у вересні 1949 року. Допити, страшні побиття, погрози вбити маленького сина – ніщо не змусило видати її своїх побратимів. У 1950-му на особливій нараді при КДБ СРСР Ольгу Горошко засудили до 10 років виправних робіт у Сибіру.
Після втрати дорогих людей та тривалих знущань радянської влади і перебувань у таборах Ольга Горошко повернулася в Україну. Вона жила у рідні: то в Лозах, то в невеликому будиночку, що надали родичі у Вишнівці, Тернополі, Курсиках, Кременчуку. А в 2006 році Тернопільська обласна влада виділила кошти на придбання житла пані Олі та придбали невеличку квартиру в місті Збаражі, де легендарна розвідниця жила до кінця життя. Померла 15 вересня 2015 року в Збаражі на 98-році життя. Нагороджена Хрестом Бойової Заслуги та Орденом княгині Ольги за вагомі особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії, багаторічну плідну громадську діяльність і з нагоди 65-річчя створення Української повстанської армії.
Література
Весельська Л. Самотня троянда / Л. Весельська // Україна молода. – 2013. – 31 жовт.
Лазука Л. Повстанку Ольгу Горошко виказали за 25 тисяч советських рублів [Текст] / Л. Лазука // Нова Тернопільська газета. – 2010. – 7-13 квіт. – С. 2.
Садовська Г. «Троянда», за якою сумує Україну [Текст] : [легенда повстанського руху, зв’язкова і розвідниця О. Горошко (псевдо «Троянда»)] / Г. Садовська // Вільне життя. – 2015. – 25 верес. – С. 3.
Федорців Н. Троянду не зламали ні вітри, ні буревії [Текст] / Н. Федорців // Місто. – 2010. – 19 трав. – С. 6.
Уніят В. Горошко Ольга Юхимівна / В. Уніят // Тернопільський у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. – Т. 4 : А- Я (додатковий). – С. 161.
Чернихівський Г. Жінка з легенди [Текст] / Г. Чернихівський // Свобода. – 2005. – 21 трав. – С. 5.