Греція – одна з найдивовижніших і неповторних за своєю красою країн світу.
Історія Греції бере початок із глибини давніх віків. Безперечно, грецька цивілізація має величезне значення для всього сучасного світу. Світове мистецтво, наука, політика, філософія та мови тісно пов’язані з культурою та історією Греції.
Розташована вона на півдні Європи, на Балканському півострові. Площа разом з прилеглими до узбережжя Малої Азії островами становить майже 132 000 км². Населення, налічує більше 10, млн осіб. Столиця Греції – Афіни – одне з найдавніший і найкрасивіших міст світу, засноване приблизно в 7 тисячолітті до нашої ери.
Стародавня Греція складалася приблизно з півтори тисячі окремих міст-держав, найбільшим з яких були Афіни. “Золотим віком” в історії Греції вважають 5 ст. до н. е.. І пов’язаний цей період перш за все з піднесенням цього міста-держави.
Місто Афіни назване на честь грецької богині. Саме вона вручила місту кращий дар – оливкове дерево. Змагався з нею Посейдон, він дарував городянам воду. Спочатку ті зраділи, але коли дізналися, що вона солона, переможницею визнали Афіну.
Греція відома своєю чудовою природою, історією що захоплює, і багатою культурою. Ця порівняно маленька держава зробила просто таки величезний внесок у загальносвітову культуру: медицину, політику, мистецтво, літературу, театр. І донині, давньогрецькі міфи служать джерелом натхнення для багатьох людей, вивчаються і переказуються.
ЇЇ справедливо називають “колискою європейської цивілізації” батьківщиною демократії й філософії, математики й фізики, а також Олімпійських ігор. Давні археологічні пам’ятки, багата культурна спадщина роблять Грецію одною з найзагадковіших країн Європи. Цікаво, що офіційною назвою держави є Еллада. Самі греки використовують слово “Греція”, яке має латинське коріння, тільки в спілкуванні з іноземцями.
Саме в античній Греції були сформульовані перші філософські поняття, які заклали ті фундаментальні знання про світобудову, якими користується і сучасна наука.
Грецький історик Геродот став буквально «батьком історії», саме його історичні праці є зразками для праць наступних поколінь істориків.
Грецький лікар Гіппократ став «батьком медицини», його знаменита «клятва Гіппократа» і донині виражає морально-етичні принципи поведінки лікаря.
Драматург Есхіл став творцем театральної драми, його внесок у театральне мистецтво і розвиток театру просто величезний.
Також як і величезні внески греків Архімеда та Піфагора у розвиток математики. А філософа Аристотеля можна взагалі назвати «батьком науки» в широкому розумінні цього слова, так як саме Аристотель сформулював основоположні принципи наукового пізнання світу.
Еллада – наповнена різними визначними пам’ятками, значна частина яких сходить до античних часів. В Греції – в Афінах або Дельфах, в Фівах або Метеорах, на святій горі Афон або в скельних монастирях – все вражає багатством архітектури, цікавими пам’ятками.
Кращі зразки старогрецької архітектури, скульптури та мистецтва є в певному розумінні неперевершеними, на них навчаються все нові й нові покоління митців, таємницю їх гармонії й естетичного впливу намагаються розгадати дослідники. Європа раз у раз повертається до цієї великої античної спадщини в своєму культурному й політичному розвитку.
У стародавній легенді, що говорить про створення світу, значиться, що Греція з’явилася, коли Бог просіяв землю, а каміння, що залишилися в ситі кинув через плече. Вони і стали основою цієї країни.
Греція має більше 2 тисяч островів з яких майже 200 населяють люди. Самий відомий – острів Крит, він є найбільшим. Вся історія, культура та сучасне життя цього острова виткані з парадоксів. В цьому його магнетична сила і магія. Фактично історія Греції та грецької цивілізації починається на острові Крит приблизно в VI тис. до н.е., в епоху неоліту.
Мабуть, найцікавішим на Криті залишається його історія. Адже саме цей острів був батьківщиною найстарішої з відомих цивілізацій Європи — мінойської. Вона зародилася понад 4 000 років тому, була настільки високорозвиненою, що її залишки і зараз знаходять археологи. Мова йде про стародавні артефакти: посуд, зброю, творіння мистецтва.
Стародавні греки вважали Крит батьківщиною Зевса. Саме там його мати Рея, народила майбутнього громовержця і сховала від батька — титана Кроноса, що пожирав своїх дітей. Віддавши на виховання німфам, Рея врятувала Зевса і той, вже будучи главою Олімпу, повертався на свою батьківщину. Від Зевса, за легендами, походять і королі стародавнього Криту, у тому числі видатний — Мінос. Це його дружина породила на світ мінотавра, чудовиська з головою бика і тілом людини.
І тут міф перетинається з історією: наприкінці XIX ст. знайдене місце проживання започаткованої Міносом династії — знаменитий Кноський палац, збудований у II тис. до н.е., одна з найдавніших у світі архітектурних споруд. Планування палацу було складним і заплутаним. Тому його ще називають «лабіринтом Міноса. Із Кноським палацом також пов’язана давньогрецька легенда. За переказами, ним володів цар Мінос, який був сином Зевса та Європи. І саме тут за допомогою нитки Аріадни афінський герой Тесей убив Мінотавра. Йому більше 3 500 років.
Саме з Кноським палацом пов’язують перше застосування таких інженерних чудес людства, – як водопровід, каналізація, вентиляція, опалення, штучне освітлення, багатоповерхове будівництво. — ось ті відмінні риси палацу, які робили з нього чудо стародавнього світу.
Цей шедевр критської архітектури збудований із різноманітних видів каменю. Палац був багатоповерховим і великим за розмірами. Стіни палацу прикрашали дивовижні кольорові фрески. Їхній стиль не має аналогів у світовому мистецтві. Він зачаровує витонченістю форм, що створює ілюзію плавного руху.
Гора Афон – одне з головних святих місць для православних усього світу. Його називають земним уділом Богородиці. Гора Афон входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та налічує 20 православних монастирів.
Монастир Святого Петра називають однією з “найсміливіших” будівель на горі. Заснований святим Павлом у Х столітті. Монастир збудований у формі чотирикутника, оточений високими фортечними стінами. Головний храм монастиря присвячений Стрітенню Господньому. Він налічує 15 каплиць, у яких зберігаються святі реліквії. Монастир Святого Петра має чималу бібліотеку. Вона нараховує 494 рукописи та 12 тис. друкованих книг.
Афіни славляться багатьма пам’ятками, але головна з них – Акрополь. Це місто, зведене на пологій вершині скелі, на околиці Афін з метою захисту місцевого населення у воєнний час.
Афінський Акрополь у давнину вважався одним із семи грецьких чудес. На 156 ти – метровому пагорбі були побудовані фантастичні храми, в яких молилися давньогрецьким богам.
Один із них відрізняється цікавою історією і по праву заслуговує бути у списку визначних архітектурних пам’яток Греції – Ерехтейон. Храм присвячений Посейдону, Афіні Палладі та знаменитому афінському цареві Ерехтею. Будівництво храму завершили десь у кінці п’ятого століття до нашої ери.
Ерехтейон височіє в самому центрі столиці Греції, на афінському Акрополі. Храм насправді має унікальне для грецької архітектури асиметричне планування.
Він приваблює поціновувачів античної архітектури, перш за все, Каріатидами – жіночими фігурами, що виконували роль колон храму.
Символом Еллади, є також головний храм у давніх Афінах – Парфенон. Парфенон був збудований на честь покровительки міста – богині мудрості – Афіни.
Греки так сильно любили і шанували її, що в кінці будівництва звільнили всіх рабів, які брали участь в ньому.
Ініціатором спорудження майбутньої пам’ятки античної архітектури був афінський полководець і реформатор Перикл. Храм звели за досить короткі терміни – з 447 по 438 рік до нашої ери.
Парфенон розташований на найвищій точці Акрополя. Він збудований із місцевого мармуру, який при добуванні – білий, а з часом набуває жовтого відтінку.
В оточенні сорока шести колон стояла 12-метрова статуя богині Афіни, зроблена з дерева, золота і слонової кістки. Навколо целли – ланцюг красивого барельєфу, що зображує Панафінейську процесію – головне свято стародавніх Афін. На метопах Парфенону можна було відслідкувати всю стародавню історію цього краю: тут зображувалися битви греків з амазонками, битви Богів і Гігантів, падіння Трої та ін.
Не менш цікавим є острів Родос. У світі острів відомий в першу чергу Колосом Родоським, одним з семи див світу. Стара частина міста Родос об’єкт Всесвітньої спадщини.
Колос Родоський – величезна статуя давньогрецького бога Сонця – Геліоса. За час свого існування була найвищою у світі.
Ця гігантська скульптура була свого часу настільки загальновідомою, що античні автори, багаторазово згадуючи її в своїх працях, але не подбали залишити її докладний опис. Якщо такий опис існував, то він нажаль не дійшов до наших днів. Саме тому існує багато версій вигляду статуї. Також вважать що вона була зруйнована через землетрус, проіснувавши лише 50 років.
Олімпія — одна з найважливіших археологічних пам’яток Греції, місце, де виникли й упродовж багатьох століть проводилися Олімпійські Ігри.
Зародження спортивних змагань сягає доісторичної доби, коли Ахейські племена прийшли в Еліду під проводом Пелопса. В пам’ять про Пелопса пізніше засновані поховальні ігри, що здійснювалися на берегах Алфея і поєднувались із ритуалами шанування Зевса. Ігри та культ Зевса збереглися і після того, як сюди прийшов легендарний Геракл. Відтепер Геракл вважався засновником Олімпійських свят, відновником ігор Пелопса і засновником тих установ, завдяки яким Олімпія стала осередком всієї Греції.
Історичний час ігор починається з того часу, коли Лікург Спартанський та Іфіт Елідський уклали священний союз, яким встановлювався порядок Олімпійських ігор і текст якого, написаний на металевому диску, який, можна було побачити принаймні в 200 році до н. е. Після цього 776 рік до н. е. почали вважати роком відліку першої олімпіади — періодом ігор, повторюваних через кожні 4 роки на 5-й.
Давньогрецькі олімпійські ігри, на час проведення яких навіть переривалися всі війни, стали, по суті, фундаментом розвитку сучасного спорту і сучасних олімпійських ігор.
Глядачами на Олімпійських іграх могли бути тільки чоловіки. Жінкам дивитися на змагання заборонялося під страхом смертної страти. По легенді, одна жінка все-таки пробралася на змагання, її впізнали, але помилували тільки завдяки тому, що її син став олімпійським чемпіоном.
Панатінаїкос — дослівно «прекрасний мармуровий») — унікальний, єдиний у світі стадіон, побудований із білого мармуру в Афінах.
У прадавні часи стадіон був місцем проведення Панафінейських ігор, присвячуваних покровительці міста богині Афіні. Стадіон з мармуру був Зведений у 329 до н. е., за ініціативи Архонта Лікурга. Значне розширення та оновлення стадіона відбулось за Ірода Аттичного у 140 р. н.е., тоді він мав 50 000 сидінь.
Мистецтво давньої Грецьке представлене, передусім, прекрасною скульптурою, архітектурою, живописом. Гармонія, врівноваженість, упорядкованість і краса форм, чіткість і пропорційність, ось основні принципи грецького мистецтва. Славнозвісна Венера Мілоська, чудове творіння невідомого грецького скульптора. Зображуючи богиню кохання і краси Венеру, майстер в першу чергу хотів передати первозданну красу жіночого тіла, в цьому вся скульптура стародавньої Греції і все її мистецтво.
Релігія стародавньої Греції та її міфологія, мабуть, найкраще вивчені, і імена багатьох грецьких богів та богинь, на чолі з верховним богом Зевсом у багатьох на слуху. Наприклад: Амур — грецький Бог кохання, Аврора — грецька Богиня ранішньої зорі, Артеміда — Богиня полювання, Афіна — грецька Богиня розуму а Афродіта — Богиня краси.
Що цікаво, греки наділяли своїх богів цілком людськими якостями і навіть вадами, притаманними людям, такими як гнів, заздрість, мстивість, перелюб і так далі.
Також крім богів існував культ героїв-напівбогів, таких як, наприклад Геракл, син верховного бога Зевса і звичайної смертної жінки. Часто багато грецьких правителів оголошували, що ведуть свій родовід від того чи іншого напівбожественного героя.
Стародавні греки, як і інші народи, обожнювали явища природи, які не могли пояснити. Греки наповнили світ величезною кількістю різноманітних чудернацьких створінь. Вони склали цікаві оповіді – міфи – про своїх богів, людей та фантастичних чудовиськ.
Відповідно до грецької міфології Олімп – найвища гора Греції і одна з найвищих в Європі, вважалася житлом 12 головних богів. З горою пов’язано багато міфів і легенд. До цього дня вона залишається одним з найбільш містичних місць в світі.
Гора Олімп, являє собою масив з чотирьох основних вершин, що оточують прірву Казані, вони називаються Мітікас, Стефані, Скала і Сколе. Вершина Стефані також відома як «Трон Зевса», і якщо дивитися на неї під певним кутом, гора дійсно нагадує спинку гігантського крісла або трону.
Щоранку, зі сходом сонця можна спостерігати дивне явище – на схилі гори тіні утворюють обличчя Зевса з усіма характерними рисами.
Всі місцеві жителі щодня спостерігають це явище і називають місце, де з’являється лик стародавнього бога, Троном Зевса.
Греція – країна православного християнства. Практично всі греки сповідують цю релігію.
Релігія відіграє велику роль в кожному грецькому домі. Греки дуже серйозні щодо таїнств і звичаїв, які свято дотримуються.