Григорович Іван

Григорович Іван народився 1876 року у с. Гнильче, тепер Бережанського району. Навчався у 1888-1895 рр. у Бережанській гімназії, де отримав основи знань із музики та навики диригування. У Бережанах приватно навчався гри на скрипці в І. Барановського, пізніше навчався співу у приватній школі Владислава Баронча у Львові. Виступав у Бережанах як співак, скрипаль і диригент. Працював солістом театру «Руська бесіда» у Львові. У 1900 році у складі цієї групи гастролював у Кракові. Його вчителями на українській сцені були режисер Михайло Ольшанський і диригент Михайло Коссак. Партнерами на сцені та в концертах були співаки Марія Фіцнер-Морозова, Катерина Рубчакова, Антоніна Осиповичева, Філомена Лопатинська, Іван Рубчак.

На українській сцені співав партії Петра і Вакули («Наталка Полтавка» і «Різдвяна ніч» М. Лисенка), Андрія («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Івана («Катерина» М. Аркаса), Йонатека і Антося («Галька» С. Монюшка). В оперетах партії: Барінкая «Циганський барон» Й. Штрауса), Греніше («Корневільські дзвони» Р. Планкетта), Мартина і графа Станіслава («Ямарі» і «Пташник із Тиролю» Целлера), Війта («Весілля при ліхтарях» Ж. Оффенбаха), Дон Сезаря («Дон Сезар» Делінгер), Степана («Підгоряни» М. Вербицького, Івана «Чорноморці» М. Лисенка).

У 1901-1905 рр. водночас із працею на українській сцені був солістом опереткової трупи міського театру Т. Павліковського у Львові (1905 р., виступав під псевдонімом Яніцький), де зіграв ролі: Бекварі («Жіноча республіка» М. Солтиса), Роланда («Весела двійка» Зігера), Артура («Одруження на жарт» Ф. Легара), Гаррі і Катана («Цісарська гвардія» і «Гейша» Йонеса). У квітні 1899 р. гастролював в оперетковій трупі Б. Марецького у Кракові; у травні, серпні, вересні 1901 р. і в 1906 р. – у Загребі, у лютому – березні 1903 р. – у Белграді (у виставах «Німа з Портічі» Обера, «Мікадо» Суллівена та ін.).

Мав м’який, теплий і приємний тенор. Гастролював у складі Українського театру товариства «Бесіда» у Дрогобичі, Стрию, Станіславі, Коломиї, Чорткові, Бережанах, Тернополі, Бродах, Золочеві. Виступав на Шевченківських вечорах у Бережанах (1894-1895), Тернополі (1896, 1898), на театральних концертах у Львові, Кракові, Борщеві, Золочеві, Любачеві. В його репертуарі були пісні: «Реве та стогне Дніпр широкий» М. Лисенка, «В гаю зеленім» О. Нижанківського, «Цвітка дрібная» В. Матюка, арії з опер «Запорожець за Дунаєм», «Ямарі», «Циганський барон», в ансамблях – «Вулиця» Ф. Колесси, «Вечорниці» П. Ніщинського, народні пісні.

Склав державний іспит на вчителя музики в Заліщицькій семінарії. З 1910 р. працював педагог у класі скрипки в Заліщиках, на Лемківщині, у Львові. Іван Григорович став прототипом Степана Гірняка з повісті «Огні горять» М. Яцківа.

Помер 3 квітня 1937 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

Література

Іван Григорович [Текст] // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 61-62.
Григорович Іван [Текст] оперний та камерний співак, диригент, педагог // Музична Тернопільщина: біогр. покажчик / уклад. В. Я. Миськів. – Тернопіль, 2008.
Медведик П. Григорович Іван [Текст] оперний та камерний співак, диригент, педагог // Тернопільський енциклопедичний словник. – Т. 1 : А-Й / ред. П. Гуцал, І. Дем`янова, Б. Мельничук [та. ін]. – Тернопіль : Збруч, 2004. – С. 413.