Ілля Ілліч Мечников (1845-1916) — біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини, засновник геронтології (наука про старість).
Ілля Ілліч Мечников народився в селі Іванівка в Куп’янівському повіті Харківської губернії, у родинному поміщицькому маєтку. У нього була сестра і троє братів. Він був молодшою дитиною в сім’ї. Батько був відставний гвардійський офіцер, належав до старовинного знатного роду молдавських бояр.
Мати Емілія Львівна Невахович народилася у Варшаві, яка тоді перебувала у складі Російської імперії. Вона була дочкою єврейського літератора Льва Миколайовича Неваховича.
Харківську гімназію він закінчив із золотою медаллю. Відразу після закінчення в 1864 році Харківського університету він поїхав до Європи, щоб займатися там науковою діяльністю під керівництвом німецьких вчених-біологів. Жив у Німеччині і в Італії, і вже на самому початку своєї наукової кар’єри зробив наукове відкриття, виявивши і описавши нові класи безхребетних тварин.
Ілля Мечников був двічі одружений. У 1869 році він вінчався в Санкт-Петербурзі з Людмилою Федорович. Його обраниця страждала на туберкульоз, але Ілля Ілліч не втрачав надії перемогти цю хворобу, він хотів присвятити все своє життя боротьбі з інфекційними захворюваннями. Наречена була така слабка, що у неї не вистачило сил увійти в храм під час церемонії вінчання, і її внесли на стільці. Через чотири роки вона померла на португальському острові Мадейра.
У 30 років в Одесі він одружився на студентці Ользі Білокопитовій, якій було 17 років.
У віці 24 років (1867р), Мечников захистив докторську дисертацію. і отримав посаду доцента в Санкт-Петербурзькому університеті і викладав в його стінах зоологію і порівняльну анатомію.
Знаменитий фізіолог Сєченов рекомендував Мечникова у Військово-медичну академію. Після того, як кандидатура Мечникова там була відкинута, Сєченов на знак протесту сам пішов у відставку, і вони обидва поїхали в Одесу, де працювали в Новоросійському університеті.
Протестуючи проти так званого закону «про кухаркіних дітей», що утруднює вступ до гімназії та до вищих навчальних закладів представникам непривілейованих станів, Мечников вийшов у відставку і організував в Одесі приватну науково-дослідну лабораторію. У 1886 році в Одесі ним була створена перша в Росії (друга в світі) бактеріологічна станція для боротьби з інфекціями.
У 1887 році Ілля Мечников покинув Росію і далі жив і працював у Франції. У інституті, створеному Луї Пастером він очолював лабораторію, а з 1905 року зайняв пост заступника директора Інституту. Проживаючи в Парижі, Мечников вів листування з російськими вченими, а в 1911 році очолив експедицію Інституту Пастера в осередок чуми в Росії.
Паризький інститут Луї Пастера, відчував хронічну нестачу фінансових коштів. А експерименти в галузі біології та мікробіології були дорогими. У керівництва інституту багато сил і часу йшло на пошук додаткового фінансування, яке можна було отримати переважно лише у багатих благодійників. Але їм доводилося ще доводити користь і сенс проведення цих наукових експериментів, що було досить принизливо.
У 1908 році помер бездітний мільйонер ІФЛА-Озіріс, який весь свій капітал заповідав пастеровському інституту. Тільки після цього Мечников став отримувати платню за роботу в Інституті. До цього він працював там суто безкорисливо з любові до науки. У наступному 1909 році Ілля Мечников отримав Нобелівську премію за відкриття явища фагоцитозу. Після чого його діяльність отримало світове визнання, і благодійники стали виділяти кошти на його наукові дослідження значно охочіше.
Значне місце в працях Мечникова посідали питання ортобіотики та старіння. Кінцевою метою боротьби з передчасною старістю Мечников вважав ортобіоз – досягнення «повного й щасливого циклу життя, що закінчується спокійною природною смертю».
Мечников вважав, що старість це хвороба, і наука може і повинна створити ефективні засоби для боротьби зі старінням організму. Однією з основних причин старіння він вважав неправильну роботу травлення і неправильне харчування. До числа правильних і корисних продуктів, здатних перешкоджати старінню, він відносив йогурт, кисле молоко та інші кисломолочні продукти. Ці продукти можуть уповільнити старіння, але припинити цей процес не можуть. Якщо старість — це захворювання, то генетичне, оскільки процес старіння зумовлений на генетичному рівні.
Помер геніальний учений в Парижі 15 липня 1916 року в віці 71 року після кількох інфарктів міокарда. Ілля Мечников заповів своє тіло на медичні дослідження з подальшою кремацією і захороненням на території Пастерівського інституту, що і було виконано, після чого – кремація. Мармурова урна з прахом видатного вченого, облямленана позолоченими дубовими листками, встановлена у бібліотеці Пастерівського інституту.
Україна пам’ятає та шанує свого першого лауреата почесної премії Нобеля. Функціонують Харківський НДІ мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова. Навпроти нього у 2005 р. на вул. Пушкінській встановлено пам’ятник ученому. Тут же проводиться щорічний турнір юних біологів ім. І.І. Мечникова. Ім’я вченого має Одеський національний університет і обласна клінічна лікарня в м. Дніпро. Його іменем названо вулиці у великих і маленьких містах України. У 1970 р. Міжнародна астрономічна спілка дала ім’я Мечникова кратеру на зворотному боці Місяця. У 2015 р. випущена українська поштова марка, присвячена Мечникову.
