Іван Піддубний
Піддубний Іван – український спортсмен-борець, шестиразовий чемпіон світу з боротьби народився 8 жовтня 1870 р. у с. Красенівці (Богодухівці) Черкаської обл. у багатодітній родині селянина. Козацький рід батька славився силачами, а материні прадіди Науменки були довгожителями. У 18 років Іван пішов на заробітки, щоб одружитися з Оленкою Вітяк – дочкою заможного селянина. Працював вантажником у Севастополі в фірмі “Лавас”, у 1895 році фірма переїхала до Феодосії. Там Іван дізнався від земляків, що кохану батько видав за багатія.
У старовинній Кафі Піддубний вперше вийшов на килим цирку. З 1898 року Іван повернувся до Севастополя, вступив до трупи місцевого цирку Труцці, виступав як атлет-гирьовик і професійний борець.
Фігура українського козака вражала великою спокійною міццю. При зрості 184 см Іван важив 118 кг; обхват грудей – 134 см, біцепс – 45 см, передпліччя – 36 см, зап’ясток – 21 см, шия – 50 см, пояс – 104 см, стегна – 72 см, ікри – 47 см.
Піддубний був розумним борцем, який розраховував власні сили й добре орієнтувався у можливостях суперника, не вживав спиртного, не палив, щоденно загартовував організм ранковою гімнастикою, а протягом дня спарингувався з трьома різними спортсменами.
За свою кар’єру Піддубний не програв жодного чемпіонату, побував на гастролях за кордоном у 50 містах, 14 країнах світу. Один поєдинок із Василем Куценком зафіксував “нічию”. Подолянин із с. Петрашівки виступав у цирках Бельгії, Італії, Туреччини.
У 1941 р. непереможного борця у віці 70 років провели на пенсію. Жити б та жити на Азовському узбережжі, купатися в місцевому лимані, ходити на базар за соковитими фруктами, виступати зі спогадами у міському драмтеатрі, навчати спортсменів-початківців…
З усіх сил Піддубний жив і не здавався. Тим часом потайки від інших знайомому фельдшеру, з котрим вони здавна товаришували, українець періодично відправляв повідомлення із проханням відпустити для нього “серцевої трави пакетик”. Хвороба швидко прогресувала – і напади повторювалися регулярно.
Чемпіон світу з класичної боротьби сумував за своїми п’ятифунтовими гантелями, з якими раніше так легко бігав. З особливою ніжністю дивився Піддубний на улюблену штангу на 75 кг. Коли ніхто не бачив, він оплакував сухими слізьми неможливі три поєдинки на день з борцями різних вагових категорій.
Борцівське серце щоденно проклинало костури й постільний режим. Піддубний залишався українцем.
Навіть коли життя скоротило його людські можливості і довелося лише вдовольнятися тренуваннями, стоячи на одному костурі. Потім – тільки з паличкою. Проте велике серце українця відмовило.
8 серпня 1949 р. о 6:15 ранку богатир покликав дружину, попрощався з “бабою Мурою” та й вирушив на Олімп, де на нього вже очікували боги й великі чемпіони. Лікарі констатували інфаркт міокарда.