“Карликові” країни Європи. Сан-Марино
Сан-Мари́но, країна в центрі Італії; площа 61 км². Столиця — Сан-Марино. Чисельність населення становить всього 32 тисячі осіб.
На кордоні протікає річка Сан-Марино та всередині держави протікає ще одна річка під назвою Ауса.
У 1292 році папським престолом було підтверджено незалежність країни.
Жителі Сан-Марино вважають себе не італійцями, а санмаринцями, адже вони дуже пишаються своєю державою та її історією.
Ця країна веде свій власний календар, де точкою відліку виступає дата заснування Республіки Сан-Марино, тож тут зараз іде сімнадцяте століття.
Розташовується країна на висоті 738 м. над рівнем моря на південно-західному схилі гірського масиву Монте-Титано.
Близько 80 відсотків території країни вкрито скелями.
На вершині гори Титано в 16 столітті була побудована фортеця Честа.
Області Сан-Марино називаються «кастеллі», що в перекладі означає «укріплення», «вежі».
Одним із символів держави Сан-Марино є три вежі. Їх зображення можна зустріти на національному прапорі і гербі країни. Вони є символами свободи Сан-Марино. Найдавніша з усіх веж Гуаїта була побудована в X столітті прямо на скелі без фундаменту.
Друга вежа – Ла Честа (або Де-Ла-Фратта), – побудована в XI столітті і стоїть на найвищій вершині Монте-Титано. У цій башті в 1956 році відкрито музей.
Третя вежа, Монтале, побудована в XIII столітті, розташована на найнижчій з вершин Монте-Титано.
Сан-Марино має титул найстаршої республіки світу, яка існує без зміни державного устрою вже протягом 16 століть. За свідченням стародавніх джерел, Сан-Марино було засновано 301 року християнським каменярем Маринусом, який прибув в цю місцевість зі своїми друзями з острова Раб (сьогодні територія Хорватії).
Перша назва республіки була «Земля Сан Марино», що означало «земля святого Марино».
В горі Монте-Тітано він відкрив каменоломні, а потім побудував собі на вершині келію і віддалився від мирського життя. Слава про його святе життя привернула безліч віруючих, які почали прибувати в ці місця. Так, тут постав монастир, названий його ім’ям – Святого Марина.
Історичний центр Сан-Марино і гора Монте-Титано з липня 2008 року є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.