Климентина Авдикович – перша бізнес-леді Галичини
27 липня 1884 року в містечку Копичинці народилася Климентина Авдикович – промисловиця, меценатка та громадська діячка.
Ця жінка стала першою українською бізнес-леді, яка започаткувала виробництво солодощів, поєднавши народні традиції та власні перевірені рецепти. Ентузіастка, яка завдяки “мистецтву маленьких кроків” зуміла створити, виплекати в ті непрості часи українську фабрику цукорків “Фортуну нову”.
Батько майбутньої підприємиці, священик Микола Січинський, протягом десяти років обирався послом (депутатом) до Галицького крайового сейму і вважався найповажнішим парламентарем, з думкою якого рахувалися виборці, однодумці та опоненти. Олена Січинська, мати Климентини, вирізнялася багатогранними обдаруваннями та широтою поглядів, була однією з активісток тогочасного жіночого руху в Галичині.
1902 року дівчина виходить заміж за Ореста Авдиковича. Обранець Климентини був неабиякий інтелігент – професор, письменник, публіцист; навчався в академії в Австрії та Львівському університеті; викладав українську, німецьку, грецьку, латинську мови. Але 1918 року він важко захворів і, попри зусилля медиків, помер.
Залишившись із двома дітьми без засобів для існування, ця мужня жінка вирішила відкрити підприємство по виготовленню солодощів.
Як описувала сама пані Климентина, початком підприємницької справи став мішок цукру, придбаний на кошти, отримані від продажу єдиної цінності – швейної машинки.
У Перемишлі відкрила підприємство та налагодила сітку дистрибуції. «На маленькій залізній кухонці я варила цукор, утирала потім сироп на тарілці, додавала смаків, прибирала зверху, накладала в коробки, тацки й сама розносила по буфетах і цукернях», – згадувала Климентина.
Виготовлені нею особисто помадки та цукерки сподобалися першим покупцям. Постало питання, як назвати першу українську фабрику цукерок, помадок, шоколаду та печива. Відкинувши як занадто складну для майбутніх покупців назву «Феліцітас», Климентина пристала на пропозицію – «Фортуна Нова».
Із невеличкої перемишлянської робітні на п’ять працівників «Фортуна» перетворилася на велику фабрику, та заради більшого збуту переїхала до Львова. 1924 року за фінансової підтримки митрополита Андрея Шептицького осучаснено обладнання, збільшено виробничі потужності.
Фабрика співпрацювала з «Центросоюзом», «Народною торгівлею», «Земельним банком» та багатьма іншими українськими кооперативними організаціями. Займалася також благодійною діяльністю. На Миколая забезпечувала українських школярів подарунками.
У 1939 році, окупувавши Західну Україну, радянська влада заходилася «націоналізувати» місцеві підприємства. На той час «Фортуна Нова» налічувала 125 працівників та 6 агентів з продажу продукції; кілька крамниць працювало у Львові, а також у Дрогобичі та Стрию.
1944 року Климентина Авдикович-Глинська виїхала до Відня, де і провела решту життя до смерті 10 жовтня 1965 року.
Пані Климентина цікавилася жіночим рухом, матеріально підтримувала «Союз українок», фінансувала Жіночий конгрес українок у Станіславові. 
Більше інформації про К.Авдикович та інших непересічних жінок, які стали першими в царині мистецтва, освіти, науки й медицини, військової справи та громадського життя читайте у дайджесті “Галицькі перші леді” ->
Про Климентину Авдикович – першу українську бізнес-леді, засновницю гастрономічного бренду Галичини “Фортуна Нова” дивись у відео ->