Лепкий Левко

Композитор, публіцист, поет, прозаїк, редактор, видавець, художник, просвітницький діяч. Левко Лепкий народився 7 грудня 1888 р. в с. Поручин, нині – Бережанського району. Закінчив Бережанську гімназію, вчився у Львівському університеті. Був одним із організаторів легіону Українських Січових Стрільців, його Пресової Кватири. Воював у цьому легіоні, потім в УГА. Після війни був директором видавництва “Червона Калина” у Львові, співпрацював у музичному видавництві “Сурма”, видавав і редагував журнали “Комар”, “Будяк”, “Жорна”.

Одним із найвідоміших творів Л. Лепкого-композитора стала музика до вірша свого брата Богдана “Чуєш, брате мій…“, написана в 1914 р. Під назвою “Журавлі” ця пісня ввійшла в історію, стала народною. Левко Лепкий – автор стрілецьких пісень “Ой видно село”, “Коби скорше з гір Карпатів”, “Маєва нічка”, “Бо війна війною”, “Казала дівчина”, романсу “Колись, дівчино мила” та інших вокальних творів. Під час боїв за Львів, у січні 1919 р., Л. Лепкий написав хоровий твір патріотичного звучання “Група “Схід”, а в липні 1919 р. – “Ми йдемо вперед”. Відомою є пісня “Гей там, у Вільхівці”, створена разом з Р. Купчинським у жовтні 1919 р.

Разом із художником І. Іванцем Л. Лепкий був ініціатором введення стрілецької шапки, так званої мазепинки.

Лев Лепкий є автором сценічної картини “Сон Івасика” (1922), оповідань, фейлетонів, літературно-критичних статей, розвідок з історії січового стрілецтва, мемуарів. Виступав під власним прізвищем та псевдонімами Оровець, Льоньо, Швунг, Зиз, Зазик, Леле та ін. Ініціатор (разом з художником І. Іванцем) введення стрілецької шапки-мазепинки, т. зв. “зубчатки на ковнір” і відзнак на рукавах, що в 1918 р. були прийняті для УГА.

Також розробив проект пам’ятника полеглим Українським Січовим Стрільцям на цвинтарі у Винниках біля Львова. Монумент зберігся до наших днів.

У 1939 р. Л. Лепкий емігрував до Кракова, де працював у редакції газети “Краківські вісті”, в 1944 р. переїхав до Відня, звідти – в Баварію (Німеччина). 1949 р. емігрував до США. Тут опублікував повість Б. Лепкого “З-під Полтави до Бендер”(1955), а також частину своїх спогадів під назвою “Дещо про молодість Б. Лепкого”.

Помер 28 жовтня 1971 р. в м. Трентон (США). Ім’я Л. Лепкого живе і житиме в його піснях та інших творах. Уся його літературно-мистецька спадщина служить збереженню пам’яті про нашу героїчну історію.

ЛІТЕРАТУРА:

ТВОРИ

Чуєш, брате мій… [Ноти] : стрілецькі пісні Л. Лепкого. – Тернопіль : Ред.-вид. від. облполіграфвидаву, 1990. – 62 с.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Від Золотої Липи до Стрипи [Текст] : (короткі відомості про Л. Лепкого) // Матейко Р. Воєнними дорогами синів Галичини / Р. Матейко, Б. Мельничук. – Тернопіль, 1991. – С. 25.
Героїчний і трагічний шлях УГА [Текст] : (біограф. відомості про Левка Лепкого) // Матейко Р. За рідний край, за нарід свій…/ Р. Матейко, Б. Мельничук. – Тернопіль, 1993. – С. 55 – 56.
Гуцал П. Співець стрілецької звитяги [Текст] / П. Гуцал, М. Ткачук // Історичний календар, 1998. – Київ, 1997. – С. 356–357.
Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] : (село Поручин – батьківщина поета, композитора, журналіста і художника Левка Лепкого) / І. Дуда // Свобода. – 1992. – 4 лют.
Коритко Р. Брати Богдан та Левко Лепкі [Текст] : (уривки з розділу із книги “Історія санаторію “Черче”) / Р. Коритко // Русалка Дністрова. – 1998. – № 12. – С. 12–13.
Кусень Б. Левко Лепкий повертається…[Текст] : виповнилося 105 років від дня народження композитора, письменника, командира кінноти УСС, журналіста, громадського діяча Левка Лепкого / Б. Кусень // Тернопіль вечірній. – 1993. – 18 груд.
Кусень Б. Слово про Лева Лепкого [Текст] : до 110-ї річниці від дня народження / Б. Кусень // Тернопіль вечірній. – 1998. – 17 груд.
Кусень Б. Співець стрілецької слави [Текст] : [до 125-річчя від дня народження композитора, січового стрільця Лева Лепкого] / Б. Кусень // Свобода. – 2013. – 6 груд. – С. 6.
Кусень Б. Чуєш, брате мій [Текст] : (до 110-річчя Л. Лепкого) / Б. Кусень // Свобода. – 1998. – 1 груд.
Лев Лепкий в історії української культури [Текст] : зб. матеріалів всеукр. наук.-практ. конференції, присвяч. 110-й річниці від дня народж. Лева Лепкого / ред. М. П. Ткачук. – Тернопіль : ТДПУ, 1999. – 124 с. – (Наша Лепкіана. Бібліотека Лепкознавства ; Ч. 5).
Лепкий Лев – журналіст, редактор, видавець, поет і прозаїк, композитор, художник і просвітницький діяч [Текст] // Мазурак Я. Літературна Бережанщина: біограф. довідник. – Бережани, 2000. – С. 80–82.
Лепкий Лев [Текст] // “Журавлина” книга: Тернопільська західна українська діаспора: словник імен. / авт.-уклад. Б. Мельничук, Х. Мельничук, Н. Совінська. – Тернопіль, 2001. – Ч. 2. – С. 181–187.
Лепкий Лев Сильвестрович [Текст] // Бережанщина літературна : біогр. довід. / Я.Мазурак. – Бережани ; Тернопіль : Вектор, 2014. – С. 97−99. – (Бережанська енциклопедія в іменах).
Лепкий Лев Сильвестрович [Текст] // Рости на щастя України-мами. – 1991. – С. 61.
Михальчишин Я. Мелодії, викресані із сердець [Текст] : (Л. Лепкий) / Я. Михальчишин // Літопис Червоної Калини. – Львів, 1991. – № 2. – С. 26–27.
Перший пам’ятник української пісні [Текст] : (про Богдана та Левка Лепких) // Тернопіль. – 1991. – № 3. – С. 60.
Погребенник Ф. “Бо війна війною…“: “Обозний марш” Льва Лепкого [Текст] / Ф. Погребенник // Франкова криниця. – 1993. – 22 трав.
Погребенник Ф. “Маєва нічка леготом дише” [Текст] : (про пісню Л. Лепкого) / Ф. Погребенник // Літ. Україна. – 1998. – 5 лист. – С. 4.
Подуфалий В. І Великдень прийде ще до нас [Текст] : (про композитора і письменника Л. Лепкого) / В. Подуфалий // Україна. – 1990. – № 43 – С. 10–11.
Подуфалий В. Штрих до пісенної творчості Л. Лепкого [Текст] / В. Подуфалий // Русалка Дністрова. – 1996. – № 12.
Поміж світом пісенним та поетичним [Текст] : 130 років від дня народження Левка Лепкого // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 11. – С. 29.
Різник Л. Усусуси на Лисоні [Текст] : іст. повість: (Л. Лепкий в лавах УСС) / Л. Різник // Дзвін. – 1997. – № 1. – С. 3–4; № 2. – С. 3.
У Бережанах відкрили пресову кватиру січових стрільців [Текст] : [125-річчя з дня народження Лева Лепкого – українського поета і прозаїка] // Номер один. – 2013. – 6 листоп. – С. 12.