Мердак Іван


merdakI

У селі Райському, біля стрімкого Сну на Лемківщині, в родині сільського коваля 26 листопада 1933 року народився Іван Мердак. З раннього дитинства любив малювати, майструвати і карбувати в дереві фігурки звірів і птахів. Любив мандрувати. З дідом Дмитром обійшли найближчі карпатські верхи босими ногами.

У травні 1946 року разом з родиною був депортований на Тернопільщину. Цього невисокого на зріст чоловічка з теплотою філософського погляду та неосяжним добром, відданого служінню мистецтву, знають далеко в світах. Чи не у кожному його творі вражає фантазія, багатство і розмаїття форм.

У заслуженого майстра народної творчості України Івана мердака немає слабших чи сильніших робіт кожна хвилює і зворушує своєю неповторною витонченістю, кожен витвір – перлина скульптури.

У нього рідкісне відчуття дерева – найпоширенішого матеріалу, яке щоразу оживає від легенького доторку різця майстра. Він навчився відчувати душу деревини.

Основу творчої скарбниці Івана Мердака становлять лики наших рідних, древніх пращурів, котрі генетично пронесли ідею світолюбної і світослівної української культури, історії та релігії. Нестор-літописець, Григорій Сковорода, Деофан Грек, княгиня Ольга, Володимир, Ярослав Мудрий, князь Василько, Святослав…

Того, що творить Іван Мердак, не вчать у жодній мистецькій академії світу, це справжній лемківський талант-самородок, даний Богом.