Мердак Іван

(1933-2007)

 Ім’я його відоме далеко за межами нашої країни. Роботи експонувалися в США, Канаді, Австралії, Німеччині, Франції, Польщі. Дерев’яні скульптури українського митця стали окрасою парку неподалік Гамбурга.

Народився майбутній скульптор 26 листопада 1933 року у селі Райське Лемківщині (тепер – Польща), в родині сільського коваля. Після підписання між Польщею та СРСР «Угоди про взаємний обмін населення у прикордонних районах» родину Мердаків, як і багато лемківських родин депортували на західно-українські землі.  Сім’я знайшла притулок у селі Королівка Борщівського району на Тернопільщині. З нашим краєм митець надовго поєднав свою долю. У селі хлопець Королівка закінчив середню школу. Тут йому пощастило бути учнем вчителя малювання Івана Русенка, який вмів розбудити у дітей любов до книги, малярства і праці. У 1952-1955 майбутній митець навчався в Чернівецькому художньо-ремісничому училищі. Його жанрова скульптура «Брат за брата», виконана у студентські роки, експонувалась у Чернівцях, Москві, Монреалі.

Попрацювавши якийсь час ліпником у Кривому Розі, у 1965 році Іван Мердак переїхав до Тернополя, де почав працювати художником обласного виробничо-художнього комбінату. Спочатку творив у техніці тонованого гіпсу, а на початку 70-х повернувся до улюбленого дерева. Неподалік центру міста, на Новому світі, у столітній подільській хаті була його творча майстерня та сад мистецтв, який приваблював відвідувачів з усього світу. Бували тут Леонід Кравчук, Віктор Ющенко, Іван Драч, Дмитро Павличко, Іван Попович, європейські та світові художники, фотомитці, актори, школярі, студенти.

За скульптурами Івана Мердака можна вивчати історію Київської Русі, а то й заглянути у глибину ще давніших віків. Самі назви говорять за себе: «Нестор-літописець», «Кирило і Мефодій», «Князь Святослав», «Данило Галицький», «Ярослав Мудрий», «Іван Вишенський», «Слов’янин», «Лемко», «Лемкиня», «Подоляночка». Постать Івана Вишенського – одна з центральних, ключових у творчості  Мердака. До неї він звертався чи не найчастіше, створивши декілька скульптурних робіт, присвячених схимнику.

Найчастіше митець працював з липою, горіхом, менше з дубом. Є в нього оригінальна робота з бузку – Святий Ілля-пророк їде на колісниці. Творив у двох напрямках: з одного боку, сама природа диктувала кінцевий варіант.  З іншого – ставив за мету реалізувати портрети славетних діячів Київської Русі. Тут наперед готував ескізи, дерево шукав роками.

Красою своїх творів він полонив німців в Гамбурзі, де за короткий час виготовив 25 дерев’яних скульптур і барельєфів, яким була дана найвища оцінка. А дерев’яну постать українського філософа Григорія Сковороди висотою до трьох метрів придбав директор однієї із гамбурзьких шкіл і нині наш мислитель зустрічає та проводжає учнів та вчителів навчального закладу.

Свого часу Іван Мердак входив у десятку найкращих скульпторів Радянського Союзу і виставлявся у всесвітньо відомому московському музеї імені Кононенкова. Творами Мердака захоплювалися в Америці, Канаді, Австралії, Франції. Його роботи були серед експонатів численних виставок в колишньому Радянському Союзі, в незалежній Україні.

У 2002 році Іван Мердак несподівано для всіх продав житло та майстерню і разом з родиною переїхав у Херсон, де були поховані його дід та батько. Херсонська  спільнота радо прийняла талановитого митця. Проте, останні роки він хворів та майже нічого не творив. Останнім його шедевром була скульптура теж відомого лемка Никифора Дровняка – художника примітивіста з міста Криниця. 23 січня 2007 року у Києві відбулася персональна виставка нашого видатного земляка. Також його було номіновано на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. На жаль, представити цю виставку Іван Мердак не зміг, оскільки уже був важко хворий, то ж скульптури представляв його син. А 27 травня 2007 року Івана Мердака не стало. Його було поховано на Херсонщині, а в урочищі Бичова, що на Монастирищині відкрили садибу-музей.

Тернопільський письменник Борис Демків не раз бував у творчій майстерні Івана Мердака писав: «Я побачив, як деревина в його руках не тільки оживає, а й нуртує на очах і бунтує. Прості лінії перетворювалися на динамічні імпульси і окрилювали собою не тільки простір, але й час. Параметри дерева переростали в параметри духу. Це, мабуть, і залишилося на все життя головним критерієм творчої манери майстра».

Література

Іван Мердак : каталог. – Тернопіль : Лілея, 2002. – 15 с. : іл. – (Наші предки).

Іван Мердак. 90 років : виставка дерев’яної скульптури / Департамент культури та туризму Терноп. ОВА, Нац. заповідник «Замки Тернопілля». – Тернопіль : [б. в.], 2023. – 21 с.

Мердак Іван // Тернопілля, 97 : регіональний річник. – Тернопіль, 1997. – С. 343-345.

* * *

Гайда В. Сумні дзвони лемківських церков / В. Гайда // Тернопіль вечірній.  – 1996. – 11 верес. – С. 3.

Гулько Я. Він ніколи не шукав слави, вона прийшла до нього сама / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. – 1993. – 27 лист.

Демків Б. Воскресіння древа життя / Б. Демків // Вільне життя. – 1999. – 23 січ.

Доля скульптора // Хижняк Б. Путівець: Оповідання, етюди, новели, спогади. – Тернопіль, 2008. – С. 103-104.

Іван Мердак // Там, де Іква сріблиться імлою…: літ.-мист. альманах. – Тернопіль, 2007. – С. 183.

Іван Мердак // Садовська Г. Краяни / Г. Садовська, В. Собуцька. – Тернопіль, 2009. – С. 571-578.

Іван Мердак // Тернопіль. – 1994. – № 2-3. – С. 62.

Коверко Г. Скульптор з усміхом в очах / Г. Коверко // Свобода. – 2008. – 31 січ. – С. 8.

Маслій М. Іван Мердак : « Ісус Христос  мусив був би бути з лемків, бо другий би таких мук не витримав» / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2007. – 30 трав. – С. 3.

Маслій М. Поряд з нами жив геній. Але ми того не розуміли і не бачили : [26 листопада видатному скульптору Іванові Мердаку виповнилося б 80 років] / М. Маслій // Нова Тернопільська газета. – 2013. –  4-10 груд. (№ 47). – С. 9.

Мердак Іван // Тернопілля, 97. – С. 695.

Новіцька К. Пісня у дереві / К. Новіцька // Свобода. – 2010. – 13 серп. – С. 8.

Ониськів М. Уродженець Лемковини невтомно носив мед до українського стільника / М. Ониськів // Вільне життя. – 2010. – 18 серп.  – С. 9.

Присяжний В. Дивовид пластики / В. Присяжний // Тернопіль вечірній. – 1998. – 28 лист.

Пришляк О. Івана Мердака не стало у перший день Зелених свят : [80-річчя з дня народження славного сина Лемківщини, скульптора-філософа] / О. Пришляк // Свобода. – 2013. – 27 лист. – С. 5.

Сергієнко Г. Його ізмалку знали всі дерева і розумів сам бузиновий пан / Г. Сергієнко // Свобода. – 2007. – 2 черв. – С. 8.

Скоропляс Н. Автор живих скульптур : [80 років від дня народження Івана Мердака] / Н. Скоропляс // Вільне життя. – 2013. – 18 груд. – С. 6.

Собуцька В. Бентежить душу гармонія чуттів / В. Собуцька // Свобода. – 1999. – 6 серп.

Сорока П. Дух і форма, або Іван Мердак : мистец. силует / П. Сорока. – Тернопіль Навч. книга-Богдан, 2005. – 127 с.

Стойко І. Пам’яті ІванаМердака / І. Стойко // Вільне життя. – 2007. – 2 черв. – С. 4.

Удіна Т.  Скульптур Іван Мердак / Т. Удіна // Тернопіль. – 1998. – № 1-2. – С. 30-32.

* * *

Кричківська С. У дереві – обличчя і душа : [з нагоди 80-ти річчя знаменитого скульптора Івана Мердака у Тернопільському замку презентовано його виставку дерев’яних скульптур] / С. Кричківська // Свобода. – 2013. – 4 груд.  – С. 5.

Костюк С. Різьбярське талання : [акровірш-присвята Іванові Мердаку] / С. Костюк // Вільне життя. – 2024. – 5 лист. – С. 4.