Ніяких передмов…
Життям усе сказано…
Олександр Смик
Олександр Смик (1957-1922) – відомий український бард, поет, драматург, публіцист, заслужений діяч мистецтв України, єдиний в Україні одночасний член п’яти національних спілок України: письменників, театральних діячів, кобзарів, журналістів та Всеукраїнської музичної спілки; митець-інтелектуал, громадсько-політичний діяч. Лауреат міжнародної літературної премії Уласа Самчука І премії Краківської конфратерні поетів, всеукраїнських премій Василя Стуса та братів Лепких, Володимира Гнатюка.
Автор понад 20 поетичних збірок та 30 дисків пісень. Музику використовували як саундтреки до фільмів.
Олександр Іванович завзятий патріот і вільнодумець . Він – голос майдану у Тернополі.
У драматургії О. Смик став автором концептуальних розробок музичних фестивалів: ”Тарас Бульба”, ”Вивих”, ”Повстанські ночі”, ”Лаба”, ”Золоте підпілля”, ”Зелений цвіт – цвіт надії”, ”Кобзарські сезони Волині”, ”Прем’єр-фест”, “Я там, де є благословіння”, “Я хочу жити в Україні”.
Олександр Смик був засновником першого в Україні приватного будинку творчості “Потік Ірва”у місті Кременець на Тернопільщині, автором ідеї та куратором втілення проєкту бібліотеки-музею “Літературна Тернопільщина”.
Він зробив значний внесок у культурний розвиток міста: відреставровані Співоче поле, Український дім «Перемога» та започатковано “Алею зірок” в Тернополі.
На віртуальній виставці “Олександр Смик. Колекціонер життєвих варіантів” представлені кращі поетичні твори відомого поета і українського барда.
