Пам’ятник Святому Роху
У Тернополі в 2019 році вперше в незалежній Україні спорудили пам’ятник Святому Роху – покровителю інфекційних хворих і захисник від епідемій. Він постав навпроти інфекційного корпусу, де розмістилися інфекційне відділення міської комунальної лікарні швидкої допомоги й кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського.
Святий Рох (лат. Rochus, 1295-1327) – один із найшанованіших католицьких святих, покровитель хворих на чуму, холеру, людей із ураженнями шкіри й ніг, прочан, лікарів, а також собак і худоби. В його особі поєдналися риси страждальця й цілителя, самітника й заступника.
Культ св. Роха на Україні почали вшановувати у XVІІ ст., а масово набув поширення у XVІІІ ст. після пошестей холери. З чим і пов’язано встановлення його скульптури у багатьох містах України, як от у Кам’янці-Подільському, Підкамені, Залізцях. Так, у кінці XVІІІ ст. галицькими містами і селами пронеслась епідемія холери та чуми. Як оповідає легенда, жителі містечка Залізці звернулися у монастир в Жовкву, де, за чутками, був монах-цілитель. Але на той час святий Рох не те що помер, але і ніколи його там не було. Проте, монахи порадили залозчанам встановити скульптуру Святого Роха у своєму місті. І дійсно, після встановлення цієї величної скульптури епідемія відступила.
Ініціатором ушанування в Тернополі пам’яті та добрих діянь Роха виступив академік Національної академії медичних наук України, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського, професор Михайло Андрейчин. Він уже понад двадцять років є президентом Всеукраїнської асоціації інфекціоністів. Коли ж свого часу прочитав, що Св. Рох – покровитель інфекційних хворих і захисник від епідемій, то вирішив здобути більше інформації, історичних фактів про нього.
На скульптурі, Рох постає в прочанському вбранні – з плащем, капелюхом, мушлею паломника. Найвиразніша деталь – оголена нога з характерною раною, знаком бубонної чуми, на яку вказує його рука. Саме цей жест дозволяє безпомилково ідентифікувати фігуру. Біля ніг святого – вірний пес із хлібиною в пащі. Це алюзія на середньовічну легенду: коли святий Рох занедужав на чуму й ослаблений відлюднився в лісі, йому на допомогу прийшов не лише Бог, а й вірна істота – собака, який першим розділив із ним самотність і біль. Щодня пес дворянина на ім’я Готхард, приносив йому хліб, вилизував рани святого, чим сприяв його зціленню.
Література
У Тернополі постав пам’ятник захисникові від епідемій // Шот М. Життємір / М. Шот. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2021. – С. 601-603.