Пасіка Остап

(1929-2000)

Пасіка Остап Адамович народився 29 липня 1929 року в с. Кровинка Теребовлянського району. Після закінчення середньої школи працював у Теребовлянській друкарні, брав участь в організації районної друкарні в с. Струсові, а згодом навчався у Львівському поліграфічному технікумі та на факультеті журналістики Львівського університету. Займався журналістською діяльністю в часописах Тернопільщини. Після переїзду до Києва працював у різних видавництвах столиці, захоплювався старовиною, історією, став активним співробітником Товариства охорони пам`яток історії та культури, організатором Музею книги та друкарства України на території Лаври.

Різьблення по дереву стало сенсом життя Остапа Пасіки. Творчий доробок О. Пасіки сягає більше 500 робіт, які автор умовно назвав дереворитами. Героями його творів стали видатні діячі вітчизняної культури, науки, легендарні барці за волю і щастя українського народу: Микола Кибальчич, Маруся Богуславка, Олекса Довбуш, Устим Кармелюк, козак Мамай, Тарас Бульба, Олена Теліга, Лесь Курбас, Іван Огієнко, Надія Суровцова-Олицька, Іван Гончар, Василь Стус та сотні інших видатних і славетних постатей. Разом з тим він створив гостро сатиричні сюжети з побутового і політичного життя. Кожну композицію супроводив надзвичайно цікавий і лаконічний текст, який доповнював зміст твору і свідчив про літературне обдарування цього прекрасного художника.

Виставки творів митця в Спілці письменників, у Спілці журналістів, у вузах серед студентської молоді, на заводах, у закладах культури серед широкого загалу сприяли суспільним змінам в час великих перетворень, пробудженню національної свідомості українців. Люди щиро відгукувалися на те, про що говориться в сюжетах О. Пасіки. Свого часу О. Пасіка виступав на захист роману О. Гончара «Собор», на захист Андрушівської церкви, яку колись малював Тарас Шевченко, та інших наших святинь.

Про Остапа Пасіку відзнято 6 кінофільмів. Та й сам митець є художником-постановником трисерійного кінофільму про наше козацтво – «Море і Україна». Остання робота, над якою працював невтомний різьбяр – це портрети своїх батьків із словами-надписами про подяку найріднішим за своє життя і свій талант. Помер Остап Пасіка 9 червня 2000 року, похований у рідному селі Кровинка.

 

Література

Брездень М. Феномен Остапа Пасіки [Текст] / М. Брездень // Свобода. – 10 берез. – С. 7.
Губ’як В. Славетні імена Теребовлянщини [Текст] / В. Губ’як // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 24.
Зозуляк Є. Золото душі і різця [Текст] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 2000. – 29 лип.
Остап Пасіка. Художник [Текст] // Визначні постаті Тернопілля [Текст] : біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ : Дніпро, 2003. – С. 151-152.
Пасіка Остап (25.07. 1929) – журналіст, різьбяр, член Спілки журналістів України, громадський діяч // Теребовлянщина. Вип. 1. – Львів, 1999. – С. 108-109.
Харченко П. Душа українського відродження [Текст] / П. Харченко // Русалка Дністрова. – 1998. – Ч. 21-22. – С. 15.
Черненко С. Дерево життя Остапа Пасіки [Текст] / С. Черненко // Русалка Дністрова. – 1997. – 6 лип. – С. 3.