Підвисоцька Ольга
У лавах легіону Українських Січових Стрільців (УСС) та Української Галицької Армії (УГА), що на початку минулого століття вели затяжну війну боротьбу за самостійну Українську державу, служили і жінки. Із героїнь, які зі зброєю в руках були на передовій, найбільш відомими є Олена Степанів, Софія Галечко, Ганна Дмитерко та уродженка Тернопільщини Ольга Підвисоцька.
Народилася дівчина 19 травня 1899 року у Чорткові в сім’ї Юлії та Спиридона Підвисоцьких, які були акторами театру «Руська Бесіда». Батько мав яскравий акторський талант, про його вдалий виступ писав на сцені якось писав Іван Франко. На жаль, батьки Ольги дуже рано померли, залишивши сиротами трьох дітей. Ці випробовування загартували характер Ольги, дівчина росла рішучою, наполегливою у досягненні своєї мети.
По закінченню школи дівчина вступила до вчительської семінарії у Станіславові. Належала до «Пласту», брала участь у січово-стрілецькому русі. Не закінчивши семінарії, вступила у легіон УСС, дописавши собі один рік. Брала участь у бойових діях легіону Січових Стрільців протягом 1918-1920 років. У травні 1919 року шість польських дивізій під командуванням Юзефа Галлера почали наступ по всій лінії фронту. Бригада відступила до Самбора і прийняла бій біля села Гашани. Сотник Осип Станімір у книжці «Моя участь у визвольних змаганнях» згадував: «Надсунула свіжа польська розстрільна і нас здержала. Прийшло до розпучливого бою впрост рукопашного. Коменданта 5-ї сотні поручика Каравана та його четового Кліша ранено, а команду сотні перебрала хорунжа Підвисоцька. Мимо поважних втрат ми таки здержали ворожий наступ і почали вкопуватись». Це єдиний відомий випадок з історії звитяжного шляху УГА, коли в бою підрозділом командувала жінка-старшина.
У середині липня 1919 року УГА змушена була під натиском польського війська перейти в Наддніпрянську Україну. З нею за Збручем опинилася і Ольга Підвисоцька. Тут вона вийшла заміж за колишнього січового стрільця М. Балицького, у подружжя народилося троє дітей. Із приходом радянської влади Балицькі в Галичину не повернулися. Перебували деякий час у Вінниці, Києві, Білій Церкві, а в 1924 р. поселилися у Харкові. М. Балицького взяли на роботу у Верховний Суд УСРР заступником секретаря судової колегії, а Ольга працювала вчителькою у середній школі.
У першій половині 1930-х радянською Україною прокотилася хвиля репресій та терору. Сім’я Балицьких були заарештовані, а їх трьох дітей відправили до інтернату. Ольга Підвисоцька (Балицька) як «соціально-небезпечний елемент» була відправлена на спецпоселення в Казахстан. Цілком ймовірно, що там вона і завершила свій життєвий шлях.
Література
Весна Х. Підвисоцька Ольга [Текст] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. – Т. 3 : П-Я. – С. 72.
Гуцал П. Доля мужньої жінки [Текст] : [українська військова Ольга Підвисоцька] / П. Гуцал // Свобода. – 2021. – 27 січ. – С. 5.