Степан Будний – поет, учитель, журналіст. Його поезія, як і поезія Василя Симоненка, займає особливе місце в нашій літературі. Це передусім поезія мужності й правди, любові й болю. Це гімн Життю і Людині.
Народився Степан Будний 23 серпня 1933 р. в с. Струсів на Теребовлянщині. Навчався на філологічному факультеті Чернівецького університету. У студентські роки брав активну участь у літературних вечорах, публікувався в університетській багатотиражці, обласній газеті “Радянська Буковина”, тернопільському “Вільному житті”.
По закінченні навчання повернувся в рідний Струсів. Спочатку вчителював у Кровинківській семирічці. А згодом перейшов працювати у редакцію струсівської районної газети “Червоні зорі”. Одночасно викладав українську мову і літературу у вечірній школі.
У березні 1958 р. в Тернополі відбувся вечір-зустріч із Павлом Тичиною. Тут Степан прочитав свій вірш “Звертання до Марічки” й отримав благословення від поета.
Невиліковна хвороба прийшла несподівано. В безсонні ночі, у перервах між операціями створив більшу частину свого творчого доробку. У ці часи поет звертався до Лесі Українки, вчився в неї мужності, нескореності, називав її своєю незрадливою учителькою.
Уже не хотіли слухатися руки, тільки чітко працював мозок: “Писати, писати до останнього подиху про народ, писати для народу”.
За два дні до трагічної розв’язки він прийшов, незважаючи на заборону лікарів, у редакцію обласного радіо і прочитав свої поезії. Востаннє…
Степан Будний помер 22 червня 1958 р. Похований у Струсові.
Вже згодом побачили світ книги С. Будного “Людина до сонця йде” (1961), “Поезії” (1972), “Син землі” (1997).
У Тернополі його іменем названа обласна літературно-мистецька премія. На батьківщині поета, в Струсівській середній школі, яка носить його ім’я, 26 жовтня 1991 р. відкрито музей.
Поетичний доробок Степана Будного не такий уже й великий, але без нього не можна уявити своєрідність української поезії кінця 50-х – початку 60-х років XX століття. Він збагатив нашу лірику новою тематикою, новими жанрами й інтонаціями.
Поет створив неповторний тип ліричного героя, яскраво виразив дух гуманізму, свободи, волі до життя, і в цьому сила його поезії. Виступав також з перекладами віршів, прозових творів, літературно-критичними статтями. Його твори перекладали білоруською, молдавською, польською, російською та іншими мовами.
Детальніше про відомого краянина Степана Будного читайте на ресурсі “Вони прославили наш край” ->
Книги віршів Степана Будного є у фонді Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.
Читаймо своє. Нам є чим пишатися!
