Цей чудовий куточок Тернопільщини, люди назвали Медоборами через густі ліси, сонячні луки й наповнені медом та росою трави. Заповідник створений на найціннішій та найкраще збереженій ділянці Подільської Товтрової гряди. Вона сформувалася у прибережних водах теплого Сарматського моря 15−20 млн. років тому у вигляді бар’єрного рифу з решток відмерлих морських організмів.
Медобори збереглися на поверхні землі в їх первісному стані з характерними ознаками й формами. Тому пасмо є унікальною пам’яткою геологічного минулого, подібного якому немає у всій Європі. Його вершини – мальовничі скелі, камʼяні поля, утворені десятками різновидностей вапняків з численними рештками відмерлих морських організмів: серпул, молюсків, водоростей. Чимало тут різноманітних карстових форм, серед яких вертикальна печера «Перлина», невеликі карстові озера, що не мають дна і не замерзають навіть у найлютіші морози. Ці озерця, що мають назву Синє та Безодня збереглися на околиці села Вікно. Місцеві жителі називають їх вікнинами. Переказують легенду про лютого пана, що хотів напоїти коней з вікнини та зсунувся разом з бричкою на дно. За кілька днів його знайшли у Збручі.
Ще однією особливістю цієї території є те, що тут збереглися реліктові рослини з дольодовикового періоду. Саме на цих горах зростає білий ясинець, названий в народі «неопалимою купиною». Оберігаючи себе від злих намірів, рослина виділяє етилові спирти, які при наявності вогню спалахують яскравим полум’ям. А загалом у Медоборах є 120 видів рослин, 29 з яких занесено до Червоної книги України.
Сьогодні на території Медоборів функціонує три екологічні стежки: «Гостра», «Бохіт» та «До пущі відлюдника». Кожна з них – це науковий маршрут, повний загадок і таємниць. Довжина науково-пізнавальної стежки «Гостра» становить 1,2 км. Назва гори походить від конфігурації товтри, яка колись мала гострий шпиль. Маршрут прокладений через вершину бічної товтри, на якій збереглися степові та наскельно-степові угрупування рослин.
Багата територія заповідника й історичними памʼятками. На горі Бохіт знаходиться святилище, де стояв знаменитий Збруцький ідол (Світовид) – бог давньоруських словʼян, визначна памʼятка культури, скульптурне зображення якого знайдено у річці Збруч. Цінну знахідку, яка важила понад півтонни, знайшли у 1848 році польські прикордонники. Через три роки після виявлення вона опинилася у Краківському археологічному музеї, де стоїть і донині. Працівники заповідника зробили деревʼяну копію Збруцького ідола.
Неподалік від вершини гори Бохіт видніється дивна споруда у вигляді величезних вертикальних брил вапняку, які перекриває поперечна. Це дольмен, або як ще його називають, тернопільський «Стоухендж». Чимало дольменів виявлено в Південній Америці, а ось в Україні вони зустрічаються рідко. Призначення дольмена біля Бохіта невідоме. Дослідники стверджують, що його використовували як своєрідну астрономічну обсерваторію чи вхід у святилище.
Цікавим туристичним об’єктом вважається давньоруське городище святилище «Пуща відлюдника», в якій проживало щонайменше два самітники. Жили вони у ХІХ столітті: чудово зналися на травах, лікували людей. Нині в печері облаштовано капличку, де на Трійцю відправляють Службу Божу.
Медобори − це живий музей під відкритим небом, де живе подих давньої історії. Маємо можливість її пізнати.
Література
Андреєва Д. Щоб «Медобори» тішили нащадків [Текст] / Д. Андреєва // Свобода. − 2014. −27 черв. − С. 9.
Бойко Т. Блукає Медоборами осінь [Текст] / Т. Бойко // Свобода. – 2005. 24 верес. – С. 4.
Брик А. Мандрівка у землі Збруцького ідола [Текст] / А. Брик // Свобода. – 2012. – 12 жовт. – С. 12.
Гетьман В. Природний заповідник «Медобори» [Текст] / В. Гетьман // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2009. – № 16. – С. 12–14.
10 причин відвідати Тернопілля [Текст] = 10 reasons to visit Ternopil Land: практ. путівник для активних туристів / авт. текстів М. Лисевич, А. Вільчинський. − Тернопіль: Старух С. Є., 2012. – С. 12−13.
Єлагін І. Медобори – лісова казка просто неба [Текст] / І. Єлагін // Четверта влада. – 2007. – 18 квіт. – С. 6.
Клос С. «Медобори» – заповідна скарбниця Поділля [Текст] / С. Клос // Місто. – 2003. – 8 жовт. – С. 22.
Лисевич М. Йдемо на дно… моря! [Текст] : [про Медобори] / М. Лисевич // Свобода. − 2015. − 1 лип. − С. 12.
Медобори – край справжніх чудес [Текст] // Місто. – 2008. – 20 лют. – С. 14.
Медобори. Природний заповідник [Текст] // Івченко С. А. Україна. Захід: путівник / С. А. Івченко. – Київ, 2009. – С. 157−158.
Медобори: тут пахне медом і палахкотить неопалима купина [Текст] : [природний заповідник] // На пагорбі долі / М. Шот. − Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. − С. 131−132.
Мурська О. 25 років із часу створення природного заповідника «Медобори» [Текст] / О. Мурська // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; ред.О. Раскіна, Г. Жовтко. − Тернопіль : Навч. кн. − Богдан, 2014. − Вип. 25. − С. 44−47.
Мурська О. Заповідник «Медобори» – унікальний природний об’єкт України [Текст] / О. Мурська // Вільне життя. – 2008. – 6 черв. – С. 3.
Мурська О. Зелені легені потребують нашої турботи [Текст] / О. Мурська // Вільне життя. – 2007. – 15 верес. – С. 8.
Мурська О. Подільське диво – «Медобори» [Текст] / О. Мурська // Свобода. – 2010. – 26 берез. – С. 5.
Новіцька К. Солодкі гори – диво Медобори [Текст] / К. Новіцька // Свобода. – 2010. – 26 трав. – С. 7.
Новосядлий Б. Від щедрості душі – до чистоти довкілля [Текст] / Б. Новосядлий // Свобода. – 1999. – 3 лип.
Природний заповідник «Медобори» [Текст] // Природні умови та ресурси Тернопільщини. – Тернопіль, 2011. – С. 453−454.
Природні заповідники [Текст] // Природно-заповідний фонд України : території та об’єкти загальнодержавного значення. – Київ, 2009. – С. 218−220.
Притулок незайманої краси «Медобори» // Скарлато Г. П. Цікава географія. – Київ, 1986. – С. 106−108.
Радзієвський В. Медобори [Текст] : путівник / В. Радзієвський, В. Бурма. − Львів : Каменяр, 1971. − 180 с.
Сім природних чудес України. Медобори та Мармурова печера [Текст] // Колосок. − 2013. − № 11. − С. 30−33.
Свинко Й. Медобори [Текст] / Й. Свинко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2006. – № 14−15. – С. 26–28.
Тернопільська область. Перлини краю [Текст]. − Тернопіль : [б. в.], 2005. – С. 4−5.
Тесля І. Заповіднику «Медобори» − 35 [Текст] / І. Тесля // Свобода. − 2025. − 12 лют. − С. 8.
Черевчук Т. Прадавній час зупинений у Товтрах [Текст] / Т. Черевчук // Свобода. – 1999. – 4 верес.
Шевчук Л. «Медобори» – подільська Швейцарія [Текст] / Л. Шевчук // Свобода. – 1998. – 8 серп.
Шиманська В. Заповідник у Медоборах [Текст] / В. Шиманська, О. Куликовський // Вільне життя. – 1988. – 30 берез. – С. 4.
Шот М. Вікнини, в яких умивався Іван Франко [Текст] : [про карстові озера, що у селі Вікні Гусятинського району] / М. Шот // Вільне життя. – 2014. – 22 січ . – С. 12.
Шот М. Де спалахує неопалима купина та шумить степова ковила [Текст] : [гора Г остра на території природного заповідника «Медобори»] / М. Шот // Вільне життя. − 2014. −13 черв. − С. 5.
Ярмоль Р. Медобори, заховані від туристів [Текст] : [маловідомі місця Медоборів] / Р. Ярмоль // Тернопіль вечірній. – 2002. – 12 черв. – С. 7.
