Для кожної людини дім – це безпечне, комфортне та затишне місце.
Втратити дім – означає втратити не просто квадратні метри, а й відпустити в забуття якусь частину власного життя, складену з фрагментів солодкої дитячої безтурботності, напіврозгубленого підліткового становлення, кропіткого юнацького самостворення, незворотного дорослішання та усвідомленої зрілості.
Редакторка та літературна критикиня Теодозія Федорович провела екскурс в історію української еміграції, яка налічує не одне покоління, відзначила сучасний контекст цієї теми та її відображення в українській літературі.
Книги, народжені сучасною російсько-українською війною представила бібліотекарка Олена Ємець.
Для читання та обговорення учасники клубу обрали романи Тамари Горіха Зерня, у яких особисті історії героїв стають відображенням загальнонаціональної боротьби – за свободу, гідність і право мати свій дім.
Приємно, що на засідання книжкового клубу завітала і Марія-Мар’яна Любінецька, доцент кафедри української та зарубіжної літератур і методик їх навчання ТНПУ ім. В.Гнатюка, яка поділилася враженнями від прочитання “Шептухи”.
Серед учасників обговорення були й люди, які мають власний досвід вимушеного переселення, які задля порятунку життя близьких змушені були покинути домівки, охоплені війною та шукати прихистку на Тернопіллі. Тепер їх дім – Тернопіль.
Захід відбувся в межах грантової програми «Згуртованість через культуру», яку впроваджує Український культурний фонд за фінансування Швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України», UCORD, що здійснюється за підтримки Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
