Тимочко Петро


Тимочко

Петро Тимочко – поет, перекладач, драматург та публіцист. Народився 1 серпня 1925 року в Долішньому Івачеві біля Тернополя. Закінчивши народну школу, вступив у Тернопільську українську гімназію товариства «Рідна школа», яка згодом стала середньою школою № 1. Влітку 1943 року хлопець вступив добровольцем у дивізію «Галичина». Тут впродовж року отримав вишкіл піхотинця та військового телефоніста, а під час остаточного формування частин його призначили обслуговувати комутатор штабу 31-го піхотного полку.

У липні 1944 р. П. Тимочко брав участь у битві під Бродами і попав у полон у ході важких боїв, у які попала його дивізія. Після кількаденного перебування на збірному пункті полонених неподалік Золочева в ніч під 1 серпня 1944 року його разом з іншими полоненими відправили товарними вагонами у ГУЛАГ на шахтарські роботи.

Попрацювавши деякий час під землею, Петро Тимочко став табірним художником. У 1947 році після багатьох «фільтраційних допитів» і майже трирічного перебування у таборах, його разом з товаришами по недолі вивезли на спецзаслання в Забайкалля. Тут жив до 1956 року, працюючи в золотодобувній промисловості робітником, а згодом гірничим майстром. Там, у селищі Вершино-Дарасунському Читинської області, склав екстерном іспити на атестат зрілості. У 1954 році почав вчитися у Всесоюзному заочному політехнічному інституті, який закінчив з дипломом гірничого інженера.

У 1956 р. з дружиною і трьома дочками повертається на батьківщину і працює майстром та головним інженером Добриводського кар’єру, відтак до виходу на пенсію в 1980 р. – в Тернополі на керівних посадах на будівництві та в промисловості будівельних матеріалів, і зокрема, два роки на Тернопільському порцеляновому заводі.

Поетичні твори почав писати в гімназійні роки. Перші два надрукував львівський молодіжний літературний журнал «Дорога» у 1942 р. Відтак, зі зрозумілих причин, понад два десятиліття про друкування не могло бути й мови, хоча окремі поезії в шухляді автора появлялися. Наприкінці шістдесятих років Петро Тимочко почав працювати над поетичними перекладами відомих польських та німецьких авторів, які друкувалися в журналах «Дзвін» та «Всесвіт». Упродовж багатьох років Петро Тимочко працював над перекладами творів Йоганна Вольфганга Гете. Справжній його подвиг – це український том майже всієї віршованої спадщини великого поета, за що й отримав заслужену премію ім. М. Рильського.

З 1990 р. після зміни політичного клімату і прийняття в члени спілки письменників України, Петро Тимочко почав друкувати також власні поетичні і драматичні твори. Одна за одною виходять його збірки: «Рідний клин» (1994), «Із болем у душі» (1995), «В стрімкім потоці часу і подій» (1995), «Премудрість Божу в собі я ховаю» (1996), «Із вічності у вічність» (2000); драматичні твори: «Трагедія зради, або Українська трагедія» (1993), драматична поема-містерія «Пекельний суд» (1994), «День перемоги» (1994); переклади: Й.-В. Гете «Невгасима любов» (1997) та «Вибрані твори» Ганса Закса (1997); автобіографічна повість «Роздуми над пережитим»; збірник фелейтонів та ессе «Мовчати було б негоже» (2003). Готував ще книжечку своїх перекладів, що розсіяні по збірках та журналах, але не встиг закінчити.

Як поет Петро Тимочко зробив помітний внесок у суспільно-філософську лірику. Усю його творчість пронизує любов до Батьківщини. Він з гордістю заявляє:
Я – українець, русич чи русин,
Що завжди йшов крізь смерть до воскресіння.

Помер Петро Тимочко 26 лютого 2005 року, похований в місті Тернопіль.

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

ТВОРИ

Тимочко, П. В стрімкім потоці часу та подій [Текст] : поезії / П. Тимочко. − Тернопіль : Діалог, 1995. − 156 с
Тимочко, П. Із болем у душі [Текст] : поезії / П. Тимочко. − Львів : Каменяр, 1995. − 197 с.
Тимочко, П. Із вічності у вічність [Текст] : поезія / П. Тимочко. − Львів : Каменяр, 2000. − 253 с.
Тимочко, П. Мовчати було негоже [Текст] / П. Тимочко. − Тернопіль : Горлиця, 2003. − 231 с.
Тимочко, П. Пекельний суд. День перемоги [Текст] : політично-драмат. поема-містерія; драмат. бувальщина / П. Тимочко. − Тернопіль : Збруч, 1994. − 96 с.
Тимочко, П. Пекельний суд. День перемоги [Текст] : політично-драмат. поема-містерія; драмат. бувальщина / П. Тимочко. − Тернопіль : Збруч, 1994. − 96 с.
Тимочко, П. Премудрість Божу в собі шукаю [Текст] : 20 духовних віршів / П. Тимочко. − Тернопіль : Лілея, 1996. − 38 с.
Тимочко, П. Рідний клин [Текст] : поезії / П. Тимочко. − Київ : Укр. письм., 1994. − 106 с.
Тимочко, П. Трагедія зради, або українська трагедія [Текст] / П. Тимочко. − Тернопіль : Тернопіль, 1993. − 46 с.

 

Життя та творчий шлях

 

Громʼяк, Р. Петрові Тимочку – 70 [Текст] / Р. Громʼяк // Літ. Україна. – 1995. – 17 серп.
Громʼяк, Р. Тривка мудрість слова [Текст] : [творчість П. Тимочка] / Р. Громʼяк // Тернопіль. – 1995. – № 3. – С. 6 ; Тернопіль вечірній.  – 1995. – 29 лип.
Зозуляк, Є. Вшанували старійшину письменників [Текст] : [ювілей П. Тимочка] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 2000. – 17 жовт.
Зозуляк, Є. Лицар карбованих строф [Текст] : [виповнюється 75 літ письменникові П. Тимочку] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 2000. – 1 серп.
Ковальчук, В. Невгасний пал душі [Текст] / В. Ковальчук // Свобода. – 2000. – 29 лип. – С. 3.
Краківська, І. І розступилися літа: [Текст] : [урочини з нагоди 75-річчя П. Тимочка] / І. Краківська // Свобода. – 2000. – 21 жовт .
Ліберний, О. Тернистий шлях Петра Тимочка [Текст] : [в обласному краєзнавчому музеї відкрита виставка «Я син землі», присвячена творчості поета] / О. Ліберний // Свобода. – 2005. – 16 квіт. – С. 4.
Мельничук, Б. Гете і Сакс звучать українською. Завдяки Петрові Тимочку [Текст] /
Мельничук, Б. «На долю досить нарікати…»[Текст] : 60 років тому тернопільський поет Петро Тимочко дебютував у літературі / Б. Мельничук // Свобода. – 2002. – 14 груд.
Мельничук, Б. Про Петра Тимочка – молодший колега [Текст] : [про монографію П. Сороки «Два життя Петра Тимочка»] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1999. – 29 вер.
Мушкетик, Ю. Не втративши надії [Текст] : [про книгу Петра Тимочка «Роздуми над пережитим»] / Ю. Мушкетик // Свобода. – 2002. – 12 лист. – С. 4.
Ониськів, М. Перекладацький ужинок Петра Тимочка – окраса поетичного року [Текст] : [Ганна Сакс в перекладі тернопільського поета] / М. Ониськів // Тернопілля, 97 : регіональний річник. – Тернопіль, 1997. – С. 389–390.
Памʼяті Петра Тимочка [Текст] : [Некролог] // Нова Тернопільська газета. – 2005. – 9 берез. – С. 3.
Петро Тимочко – лауреат премії імені Максима Рильського [Текст] // Русалка Дністрова. – 1998. – Ч. 7.
Петро Тимочко [Текст] // Письменники Тернопілля. Члени Нацональної спілки письменників України. – Тернопіль, 2010. – С. 91−92.
Петро Тимочко [Текст] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898−1998: = Centennial book of the Ukrainian gymnasium in Ternopil 1898−1998 : до сторіччя заснування / за ред. С. Яреми. − Тернопіль; Львів : Наук. тов-тво ім. Шевченка; Львівське крайове тов-ство, 1998. – С. 681−682.
Петро Тимочко [Текст] : біограф. довідка, відгуки // Літературне Тернопілля 1984−2007 : антологія. – 1-е вид. – Тернопіль, 2007. – С. 592−594.
Петрук-Попик, Г. З Говерли літ своїх [Текст] : [ювілей П. Тимочка] / Г. Петрук-Попик // Свобода. – 2000. – 7 жовт.
Попович, Ж. Петро Тимочко : «Хто не бачить Європи в Україні, той не побачить її і в Парижі, і в Лондоні » [Текст] : інтерв’ю про творчі досягнення поета // Ровесника. – 1997. – 17 жовт. – С. 3.
Сорока, П. «Всім у житті сповідатись урешті пора наступає…» [Текст] : [про збірку П. Тимочка «Рідний край»] / П. Сорока // Русалка Дністрова. – 1995. – 9 квіт.
Сорока, П. Два життя Петра Тимочка [Текст] : нарис життя і творчості /      П. Сорока. − Тернопіль : Тайп, 1999. − 81 с.
Сорока, П. Як розірвати фатальний ланцюг? [Текст] : роздуми над п’єсою Петра Тимочка «Трагедія зради, або Українська трагедія» / П. Сорока // Русалка Дністрова. – 1993. − № 13. – С. 3.
Тимочко Петро Семенович – поет, перекладач, член Всеукраїнської спілки краєзнавців (1992) // Савак, К. Краєзнавці Тернопільщини / К. Савак. − Денисів, 2003. – С. 62−63.
Тимочко, П. З ворогами проти ворогів [Текст] : [спогади П. Тимочка про перебування у Дивізії «Галичина»] / П. Тимочко // Вісті Комбатанта. – Торонто−Нью-Йорк, 2006. – Ч. 1 (245). – С. 20−24.
Тимочко, П. Час і себе шанувати [Текст] : [роздуми письменника над станом художнього перекладу] / П. Тимочко // Київ. – 1995. − № 1. – С. 9−10.
Шот, М. «Наше минуле між нами й майбутнім лягло» [Текст] : [життя та творчість П. Тимочка] / М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2002. – 7 верес. – С. 9.
Я – син землі. Вітчизни син! [Текст] : Петро Тимочко // Шот, Г. Славетне гроно Тернопілля / Г. Шот.– Тернопіль, 2008. – С. 70−73.
Ярема, С. Його спадок любов [Текст] / С. Ярема // Вісті Комбатанта [Текст] : укр. військовий журн. Ч. 1. − Торонто : [б. в.], 2006. − 107 с.
Ярема, С. Свою любов до України живим у спадок передав / С. Ярема // Свобода. – 2005. – 30 лип. – С. 4.