Увінчаний лавром

8 Квітня 1341 року на Капітолійському пагорбі в Римі, в сенатському палаці був увінчаний лавровим вінком 36-річний Франческо Петрарка.

Це дійство було організоване на знак визнання його найкращим поетом і неперевершеним знавцем античної літератури.

Характерним для його творчості є ідеалізація коханої жінки, драма і трагізм. Специфічні його риси можна зустріти в поезії таких українських письменників, як Василь Симоненко та Володимир Сосюра.

Вірші Франческо Петрарка відіграли визначну роль в формуванні сучасної італійської мови.

Про кохану Петрарки Лауру нам відомо дуже мало. Відомо, що кохання їхнє тривало 21 рік і перервала його смерть коханої. Поет оспівував та ідеалізував Лауру ще десять років і присвятив їй відомі у всьому світі збірки сонетів і канцон (Канцона (італ. canzone — пісня) — жанр середньовічної поезії, пісня на тему лицарського кохання).

На честь Петрарки на планеті Меркурії названо кратер, а також астероїд головного поясу – 12722.

Свій астероїд має і кохана Петрарки Лаура, на її честь було названо не великий астероїд 467 Лаура.

Батьком відродження вважається італійський вчений і поет Франческо Петрарка. Саме гуманістична філософія Петрарки привела до інтелектуального розвитку Ренесансу.