Верикiвський Михайло (1896 – 1962)


Композитор, диригент і педагог Михайло Вериківський народився 20 листопада 1896 р. в місті Крем’янець.

Сім’я Вериківських була велика: в ній підростало семеро дітей. Батько майбутнього митця походив з міщан, грав на гармоні, знав багато народних пісень. Мати походила з селянського роду, мала веселу вдачу і завжди була душею товариства.

У 1904 р. Михайла віддали до церковно-парафіяльної школи. Пізніше він продовжував освіту в Крем’янецькому двокласному міському училищі, почав співати в хорі при монастирі. У 1911 р. вступив до Крем’янецького комерційного училища. Юнака зарахували до четвертого класу.

У 1914 р. М. Вериківський переїхав до Києва, де став студентом консерваторії за класом контрабаса. Провчившись у консерваторії лише рік, був мобілізований на військову службу. Тільки у 1918 р. зміг повернутися до навчання.

1920-і рр. минули для митця під знаком громадської активності. Своєрідним відгуком М. Вериківського на вимогу писати для народу твори великої форми стала фантазія “Дума про дівку-бранку Марусю Богуславку”. Подією для М. Вериківського було призначення його диригентом Київського оперного театру, а з 1928 р. він став диригентом Харківської опери.

Робота в оперному театрі допомогла здійснити давні мрії композитора – творити у музично-драматичному жанрі. Одна за одною він написав опери “Діла небесні” (за О. Вишнею), “Вій”(за М. Гоголем), “Сотник”, “Наймичка” (за Т. Шевченком), “Втікачі”, “Дорогою ціною” (за М. Коцюбинським). Йому належить перший український балет “Пан Каньовський”.

У 1930-і рр. М. Вериківський написав також пісні, романси, музику до кінофільмів (“Устим Кармелюк”, “Назар Стодоля”), опрацьовував фольклор.

Під час війни М. Вериківський створив цикл пісень і романсів “У дні війни”, кантату “Гнів слов’ян”, “Думу про матір-Україну”, симфонічну поему “Петро Конашевич-Сагайдачний”, поему “Чернець”. Після війни викладав у Київській консерваторії (з 1946 р. – професор кафедри теорії музики та композиції).

У кінці 40-х років розпочалася чергова ідеологічна кампанія пошуку “внутрішніх ворогів”. Як правило, до списку “відьом” потрапляли ті, чия творчість відзначалася нестандартністю, а поведінка – незалежністю. Серед них у 1948 р. були С. Прокоф’єв, Д. Шостакович, Б. Лятошинський. Не минула ця доля і М. Вериківського. Його звинуватили у надмірній творчій увазі до історичної тематики. Після цього митця звільнили від обов’язків керівника класу композиції, і з того часу він працював професором та завідуючим кафедрою хорового диригування. З репертуару театрів зникла його опера “Наймичка”.

Митця завжди вабила класична література з її глибокою художньою довершеністю. Він написав “Весняну сюїту” на тексти І. Франка, романси на вірші Ю. Словацького.

Останній період творчості М. Вериківського позначений активною працею над редагуванням власних композицій та творів українських класиків: М. Лисенка, В. Сокальського, М. Леонтовича.

Помер композитор 14 червня 1962 р. від інфаркту. Творча діяльність М. Вериківського тривала більше сорока років і була різнобічною. Однією з важливих рис його музики є надзвичайна демократичність. Саме вона спричинила велику популярність багатьох його творів, бо робила їх близькими і зрозумілими слухачам. Досягти цього композиторові допомогло глибоке знання рідного фольклору. Вміла обробка народних пісень “Сусідко”, “Ой учора із вечора”, “Гей зі Львова”, “На городі та все білі маки”, “Ой дзвони дзвонять”, “Котику сіренький” принесла їм велику популярність. М. Вериківський написав більше 120 обробок музичного фольклору.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Багнюк А. Він Кременцю приніс світову музичну славу [Текст] : [укр. комп. з Тернопілля М. Вериківський, життя і творчість] / А. Багнюк // Замок. – 2016. – 30 червня. – С. 20−21.

Балицький М. З джерел народної пісенності [Текст] : 21 листопада виповнюється 100 років від дня народження відомого українського композитора, диригента, педагога і музикознавця Михайла Івановича Вериківського / М. Балицький // Свобода. – 1996. – 19 лист. – С. 4.

Вериківський Михайло Іванович (20.11.1896-14.06.1962) – український композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч [Текст] // Музична Тернопільщина : бібліогр. покажчик / уклад. В. Я. Миськів. – Тернопіль, 2008. – С. 54-55.

Висоцька Н. Вериківський Михайло Іванович – видатний український композитор [Текст] / Н. Висоцька. – Ірпінь : [б. в.], 2014. – 24 с.

Галкіна Л. Заспівувач української музики [Текст] : Михайло Вериківський / Л. Галкіна // Шкільний світ. – 2016. – № 19. – С. 9-15.

Гринчук І. Михайло Вериківський: семантика і стилістика творчості [Текст] : [до 120-річчя від дня народж.] / І. Гринчук // Замок. – 2016. – 30 вересня. – С. 8−9.

Люди ясного розуму й світлого серця [Текст] : [про композитора, диригента і педагога М. Вериківського та його спадкоємців І. та О. Вериківських, Е. Митницького, ] / Н. Висоцька // Літературний Тернопіль. – 2014. – № 2. – С. 102−109.

Із джерел народної пісенності. До 110-річчя від дня народження М. І. Вериківського (1896-1962) [Текст] // Календар знаменних і пам’ятних дат 2006. IV квартал. – Київ, 2006. – С. 56-62.

Історія української музики [Текст] : в 6-ти т. – Київ, 1992. – Т. 4. – С. 12 – 14, 52 – 62, 48 – 64, 158 – 160, 191 – 193, 250 – 252, 375 – 378, 399 – 402, 437 – 443, 539 – 541, 591 – 594.

Королюк Н. Корифей української хорової культури ХХ століття [Текст] / Н. Королюк. – Київ : Муз. Україна, 1994. – 288 с.

Крем’янчанка Н. Є у Крем’янці школа мистецтва імені Михайла Вериківського: На сторіччя видатного укр. композитора [Текст] / Н. Крем’янчанка // Тернопілля ’96: регіон.річник. – Тернопіль : Збруч, 1996. – С. 562–566.

Кузик В. В. Українська радянська лірична пісня [Текст] / В. В. Кузик. – Київ, Наук. думка, 1980. – (Пісенна творчість М. Вериківського періоду Великої Вітчизняної війни). – С. 29–34.

Ліберний О. Мистецтво Вериківського звеличує нас [Текст] : (урочини з нагоди 100-річчя від дня народження композитора) / О. Ліберний // Свобода. – 1996. – 30 лист.

Михайло Вериківський [Текст] // Там, де Іква сріблиться імлою… : літ.-мист. альманах. – Тернопіль, 2007. – С. 125.

Михайло Вериківський. 1896-1962 [Текст] : композитор, педагог, диригент, музично-громадський діяч // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. – Київ, 2003. – С. 31-32.

Михайло Іванович Вериківський (1896–1962) [Текст] // Королюк А. Корифеї української хорової культури XX ст. / А. Королюк. – Київ, 1994. – С. 151–172.

Мочевус Е. “У Києві на Подолі” [Текст] : [Й. Гошуляк включив у свою кн. поему-монолог Шевченка “Чернець”, яку озвучив М. Вериківський] / Е. Мочевус // Вільне життя. – 2014. – 14 лют. – С. 6.

Познякова-Мочевус Е. “Наймичка” Вериківського стала світовим шедевром [Текст] : [до 120-річчя від дня народж.] / Е. Познякова-Мочевус // Свобода. – 2016. – 18 листоп. – С. 4.

Смоляк О. Фольклорні засади у творчості маестро [Текст] : 100 років від дня народження Михайла Вериківського / О. Смоляк // Русалка Дністрова. – 1996. – 20 лист.

Татаринцева І. Кременецька мелодія [Текст] : (про М. Вериківського) / І. Татаринцева // Свобода. – 1998. – 19 лют.

Шпак В. “Його енергетика приворожувала всіх” [Текст] : до 120-річчя з дня народження композитора Михайла Вериківського / В. Шпак // Вільне життя. – 2016. – 2 груд. (№ 95). – С. 5.

Шурова Н. Його надихала історія України [Текст] : до 100-річчя від дня народження композитора М. Вериківського / Н. Шурова // Культура і життя. – 1996. – 20 лист.

* * *

Вериківський Михайло (1896 – 1962) [Текст] // Короткий словник діячів культури. – Тернопіль, 1992. – С. 10.

Вериківські – укр. діячі культури: батько і дочка [Текст] // Митці України: енциклопед. довідник. – Київ, 1992. – С. 112.

Медведик П. Вериківський Михайло Іванович (08(20).11.1896-14.06.1962) – композитор, диригент, фольклорист, педагог, музично-громадський діяч [Текст] / П. Медведик, Г. Чернихівський // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А-Й. – С. 248−249.