Юліан Опільський. Під таким псевдонімом увійшов в історію української літератури гімназійний вчитель, родом з Тернополя, Юрій Рудницький. Літературне ім’я Юрій Львович взяв від назви рідного краю – Опілля.
Енциклопедії подають як дату його народження 8 грудня (за іншими даними- 8 жовтня).
Коли Юрієві виповнилося 7 років, сім’я переїхала до Львова.
Навчався Юрій спершу в польській, а потім в українській гімназії. Згодом, чотири семестри студіював філософію і класичну філологію у Львівському університеті.
1907 р. Ю. Рудницький закінчив університет і повернувся до рідної гімназії у Львові, в якій викладав німецьку мову й історію. Звісно, у віршових спробах молодого філолога було ще мало оригінального, але вони допомогли йому, зрештою, збагнути вагу слова, його предметну спрямованість.
20-ті роки – час остаточного самовизначення письменника, період найінтенсивнішої праці. Ю. Опільський став прозаїком, вірним історичній тематиці.
У роки Першої світової війни письменник створив трилогію під назвою “Опирі” (“Упирі”). Це – найбільший твір Ю. Опільського, перша частина якого – “В царстві золотої свободи” побачила світ 1920 р. Друга і третя частини “Івашко” та “Чорним шляхом” опубліковані лише у наші дні в журналі “Тернопіль”.
Юліан Опільський – автор низки історичних повістей з історії України періоду Давньоруської держави та 16–17 ст.: “Іду на вас” (1918), “В царстві золотої свободи” (1920), “Сумерк” (1921), “Вовкулака” (1922), “Золотий Лев” (1926), “Ідоли падуть” (1928), в яких зображено зміцнення Київської Русі за часів великих князів київських Святослава та Володимира, польську експансію на землях Галичини і Волині, відтворено світогляд і побут різних верств населення минулих епох.
Низка його творів написана на теми історії різних народів і епох: “Танечниця з Пібасту” (1921), “Поцілунок Іштари” (1923), “Школяр з Мемфісу” (1921), створенню яких передувало вивчення історичних джерел, географії, ознайомлення з фольклором та етнографією.
Найбільшу цінність історичної прози письменник вбачав в тому, що “вона в’яже віддалені від нас часи з теперішнім вічним, незмінним, загальнолюдським підкладом. Через те ілюструє вона минувшину, допомагає не раз визначатися у безладді і дає науку на майбутнє”.
Одна з вулиць м. Тернополя носить тепер ім’я Юліана Опільського. На будинку в Тернополі на вул. Камінній, де проживала сім’я Рудницьких, у 1989 році встановлено меморіальну дошку.
Більше інформації про видатного тернополянина Юліана Опільського читайте на ресурсі “Вони прославили наш край” ->
Художні твори письменника є в фонді Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.
Запрошуємо до читання.
