Символом героїзму, відданості та патріотизму української молоді є бій під Крутами.
29 січня 1918 року 300 юнаків вийшли на бій проти чотиритисячної армії радянських більшовиків, щоб не пустити ворога до Києва.
У 1918 році ситуація на теренах України була надзвичайно складною та нестабільною. 29 січня до Києва мали прибути три загони більшовицької армії під проводом Михайла Муравйова, загальною чисельністю від 4 до 6 тисяч солдатів. Дати опір ненависному ворогу зголосилися юнаки зі Студентського куреня січових стрільців. До куреня входили студенти університету святого Володимира та Українського народного університету, учні Другої української гімназії ім. Кирила й Мефодія, загальною кількістю близько 300 чоловік під командуванням Аверкія Гончаренка.
Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на декілька днів.
Більшість молоді трагічно загинула на полі бою, 27 юнаків розстріляли більшовики, а в живих залишилися лише 30 січовиків з 300. Під час поховання загиблих на Аскольдовій горі Михайло Грушевський назвав їх героями.
Історичні дати – це не тільки пам’ять про минуле, а й ключ до того, щоб у майбутньому уникнути помилок минулого. Герої Крут є взірцем захисника Батьківщини, адже хлопці захистили свою державу у найважливіший момент. Бій під Крутами увійшов в історію як вияв самовідданого патріотизму, жертовної любові до рідної землі та героїчного втілення національної ідеї