Художник Михайло Осінчук народився 16 вересня 1890 р. в с. Голошинці Збаразького повіту (тепер – у складі с. Козярі Підволочиського району). У 1910 р. закінчив Тернопільську гімназію. В 1910 – 1914 рр. (8 семестрів) студіював у Краківській Академії Красних Мистецтв в Ю. Пантакевича. Ще навчаючись в Академії, неодноразово виставляв свої праці з рисунків і графіки на студентських виставках, за що отримав 11 відмінних і 4 добрих оцінки, а також медалі та грошові винагороди. Одночасно з навчанням в Академії майбутній художник поглиблював знання на філософському факультеті Ягеллонського університету.
Як і більшість тодішньої галицької молоді, М. Осінчука не обминули дороги Першої світової війни, й він змушений був перервати студії. В 1917 – 1918 рр. продовжував навчання в університеті. Від листопада 1918 р. служив картографом у Секретаріаті Внутрішніх Справ ЗУНР у Станіславі, перебував у рядах УГА та Армії УНР. Пережив “чотирикутник смерті” на Вінничині. У серпні 1920 р. повернувся додому. Спочатку М. Осінчук працював у Дрогобицькій гімназії, а з 1922 р. постійно проживав у Львові.
Художник активно включився в тодішнє мистецьке життя. У своїй творчості він прагнув продовжити тисячолітню традицію візантійської ікони в Україні, яку перервали реалісти XIX сторіччя. При цьому він старався уникнути повторення і копіювання старих зразків та створити нові форми іконопису, що грунтуються на традиційному українському народному мистецтві. Для поглиблення знань М. Осінчук деякий час перебував у Греції, ознайомлювався там з технологією малювання темперою, подорожував по Туреччині, Італії та Франції. Завдяки набутому досвідові митець зумів створити нове, органічно свіже українське декоративне мистецтво у співпраці з Павлом Ковжуном.
Ці два художники виконали дванадцять (за іншими даними – понад 20) церковних поліхромій, однією з перших була церква у с. Озерна, нині – Зборівського району. М. Осінчуку належить також оформлення 10 іконостасів. У 1935 р. він видав дві ікони для селянської хати: Спасителя і Божої Матері. М. Осінчук – автор ілюстрацій до творів українських письменників. Зокрема, його екслібрис до книги Анни Стефанович у 1933 р. отримав грошову премію Товариства українських письменників і журналістів у Львові. Разом зі своїми однодумцями М. Осінчук був співзасновником Асоціації Незалежних Українських Митців (АНУМ) та її друкованого органу – журналу”Мистецтво”.
У вересні 1939 р. став професором Львівського художнього інституту. Остерігаючись сталінського геноциду, був змушений емігрувати в 1944 р. до Німеччини. У післявоєнні роки жив у Нью-Йорку. Особливо діяльним був у заснованому з його участю Об’єднанні Митців Українців в Америці (ОМУА). М. Осінчука обирали його почесним головою, він постійно брав участь у художніх виставках, був членом багатьох журі та комітету побудови пам’ятника Т. Шевченку у Вашингтоні.
Там, за океаном, М. Осінчук виконав 4 іконописні поліхромії в США та 2 в Канаді. З плином літ, відійшовши від стінопису, із запалом віддався станковому мистецтву, створивши серію нових ікон, портретів та історичних композицій.
Михайло Осінчук здобув в історії українського мистецтва почесне місце. Помер 13 лютого 1969 р. в Нью-Йорку, похований в Бавнд Бруку.
ЛІТЕРАТУРА:
Дуда І. Мистці-тернополяни в діаспорі [Текст] : живописець і графік Михайло Осінчук / І. Дуда // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 21.
Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] // Свобода. – 1992. – 26 серп.
Пиндус Б. Продовжувач української традиції [Текст] : мистецька спадщина Михайла Осінчука // Вільне життя. – 1991. – 18 верес.
125 років від дня народження Михайла Осінчука [Текст] : [укр. живописця та графіка] / за ст. М. Авдиковича // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; ред.О. Раскіна, Г. Жовтко. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2014. – Вип. 25. – С. 92−95.
* * *
Осінчук Михайло Іванович (1890 – 1969) – український живописець і графік [Текст] // Митці України: енциклопед. довідник. – Київ, 1992. – С. 437.
Осінчук Михайло Іванович (16. 09. 1890 – 13. 02. 1969) – живописець і графік, іконограф [Текст] // Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: словник біографій визначних людей / П. Медведик. – Тернопіль, 1998. – С. 186–187.