Обаль Петро (1900 – 1987)


Живописець і графік Петро Обаль народився 19 квітня 1900 р. в с. Ободівка (нині – в складі с. Лозівка Підволочиського району). Змалку захоплювався малюванням. Батько не перечив синовому захопленню, але й не заохочував його.

Петро Обаль не став хліборобом, хоча батько залишив йому в спадок 2 морги поля. Хлопець прагнув вчитись і вступив до гімназії. Перша світова війни припинила науку. Разом із січовими стрільцями П. Обаль опинився у таборі для полонених у Тухолі. Вдалося вижити. П. Обаль мріяв здобути професійну освіту, багато малював. У Львові він деякий час брав уроки у скульптора Андрія Коверка.

У 1921 р. П. Обаль став учнем Краківської Академії Красних Мистецтв, яку в 1925 р. успішно закінчив одразу за двома спеціальностями – художника і педагога.

Проте нелегко було українцеві в Польщі дістати відповідну працю. Саме тому він потрапив на польське Помор’я, де викладав у загальноосвітніх школах у містах Старограді та Гневі.

Перші довоєнні роки почувався щасливим, бо поруч була сім’я, захоплювала робота з молоддю. Він працював у Помор’ї до початку війни. Багато й захоплено малював. Вважав себе пейзажистом.

Одна з таких робіт “Мадонна” – Пречиста з України. Шляхетні кольори цього твору з часом вибухнуть дивними язичеськими барвами в численних пейзажах, які знавці мистецтва назвуть “колоритом Обаля”. Художник захопився графікою, зокрема ліноритом. Картина “Місто Староград”, що експонується в Національному музеї у Львові, виконана в цьому стилі. Після війни сім’я Обалів змушена була виїхати з Помор’я до Кракова. Петро Обаль хотів повернутись у рідні краї, але не зміг. Пощастило влаштуватися на роботу на Лемківщині, спочатку в селі, а згодом у Сяноцькій торговельній школі. Пізніше був призначений у Стрийську гімназію.

Після війни П. Обаль викладав малювання у школах міста Стрия, коли був заарештований за безглуздим звинуваченням в “измене Родине” і засуджений на 10 років. 25 листопада 1957 р. реабілітований.

До війни твори П. Обаля виставляли у Львові, Берліні, Відні, Чикаго, після війни – у Києві, Братиславі, Ряшеві, Ульяновську. Перша персональна виставка творів митця відбулася 1940 р. в Стрию. У Тернополі виставка його робіт була влаштована у 1966 р., вдруге експонувалась у Краєзнавчому музеї в 1989 р. Помер Петро Обаль 26 травня 1987 р. в Стрию.

Живопис П. Обаля – це насамперед польські й прикарпатські краєвиди, для яких притаманна декоративність (“Лемківські ниви”, “Захід сонця”, “Дорога в полі”, “Дими”, “Золоте Поділля”). Дві останні свого часу придбав Тернопільський краєзнавчий музей. У доробку художника також портрети “Студентка”, “Діти”, “Автопортрет”. Значний вклад П. Обаля в українську графіку. Його дереворити та ліногравюри відзначаються композиційною вишуканістю й глибоким емоційним насиченням образів (“Робітник”, “Безробітні”, “Дроворуб”, “У світ”, “В задумі”).

ЛІТЕРАТУРА

 

Дуда І. Мистці-тернополяни в діаспорі [Текст] : живописець і графік Михайло Осінчук / І. Дуда // Тернопіль. – 1994. – № 2–3. – С. 21.

Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] // Свобода. – 1992. – 26 серп.

Пиндус Б. Продовжувач української традиції [Текст] : мистецька спадщина Михайла Осінчука // Вільне життя. – 1991. – 18 верес.

125 років від дня народження Михайла Осінчука [Текст] : [укр. живописця та графіка] / за ст. М. Авдиковича // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; ред.О. Раскіна, Г. Жовтко. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2014. – Вип. 25. – С. 92−95.

* * *

Осінчук Михайло Іванович (1890 – 1969) – український живописець і графік [Текст] // Митці України: енциклопед. довідник. – Київ, 1992. – С. 437.

Осінчук Михайло Іванович (16. 09. 1890 – 13. 02. 1969) – живописець і графік, іконограф [Текст] // Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина: словник біографій визначних людей / П. Медведик. – Тернопіль, 1998. – С. 186–187.