Качала Стефан

Стефан Качала – громадсько-політичний діяч, письменник і публіцист, фундатор і меценат багатьох українських товариств і організацій, один із засновників “Просвіти” в Галичині (1868 р.).

Народився в 1815 р. у с. Фірлеїв біля Бережан у багатодітній сім’ї. Батько – Теодор Качала протягом тривалого часу співав у церковному хорі, що певною мірою вирішило долю сина. Після закінчення Бережанської гімназії С. Качала продовжував студії у Львівській духовній семінарії.

У 1842 р., після рукопокладення у священичий сан, прийняв парафію у с. Шельпаки Збаразького повіту. У вільний від церковних справ час вивчав історію рідного краю, разом із священиками-однодумцями закладав підвалини зародження українських національних товариств і організацій.

Стефан Качала був співзасновником Галицько-Руської Матиці – товариства для просвітньої та культурно-видавничої справи. Воно видало “Науковий Сборнік”, “Літературний Сборнік” та інші книги.

8 грудня 1868 р. у Львові скликано Перший загальний збір товариства “Просвіта”, на якому започатковано діяльність цієї громадської організації. Стефан Качала разом із Миколою Устияновичем і Володимиром Терлецьким розробили перший тимчасовий статут “Просвіти”. Крім того, С. Качала заснував стипендійний фонд свого імені при матірній “Просвіті” у Львові. З його безпосередньою участю були закладені хати-читальні у Збаражі, Шельпаках та багатьох інших селах Збаразького повіту.

Палкий покровитель і меценат жертвував значні кошти на розвиток українських інституцій та поширення національної культури у Галичині.

Разом із братом Андрієм Стефан Качала вніс значну суму на утримання “Руської Бурси” в Тернополі, постійно підтримував матеріально Народний дім і Наукове товариство ім. Т Шевченка у Львові, засновником яких був.

Широку і плідну діяльність С. Качала розгорнув на ниві політичної боротьби. У 1861 р. вперше до Галицького сейму обрано 47 послів-українців, серед яких був і С. Качала. Позицію українських послів він виклав у брошурах “Політика русинів” та “Безпосередні вибори до Ради Державної і русини”, великій статті “Наші політичні партії”.

У 1883 р. українські посли на чолі зі С. Качалою утворили спільний клуб і порушили питання про національні українські школи й гімназії у Галичині. Спочатку домоглися викладання рідною мовою катехизму, згодом були відкриті окремі українські класи. В 1888 р. у Перемишлі почала діяти перша українська гімназія.

Стефан Качала був плідним публіцистом, видав книжки на суспільні теми: “Що нас губить, а що нам помочи може”, “Згадка за бл. п. Григорія Яхимовича – митрополита Галицької Руси” (1868), “Похід Собеського під Відень року 1683”, “Бесіда посла о. Стефана Качали, виголошена на 26-му засідання Сейму, дня 9/21 жовтня с. р. при дебаті над петицією о. о. Змартвихвстанців” (1881). Але найбільшою за значенням і обсягом була його історична розвідка “Коротка історія Руси” (1886).
В останні роки С. Качала тяжко хворів.

Помер 10 листопада 1888 р. в Шельпаках, нині Підволочиського району.

ЛІТЕРАТУРА:

Качала С. Розправа про польсько-українські взаємини [Текст] / С. Качала / відповід. за пер. і переказ змісту книжки С. М. Горак // Дорош Є. Степан Качала / С. Качала. – Тернопіль, 1995. – С. 25–46.

* * *

Дорош Є. Степан Качала [Текст] / Є. Дорош. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Тернопіль : [б. в.], 2000. – 72 с.
Дорош Є. Степан Качала [Текст] / Є. Дорош // Тернопіль вечірній. – 1991. – № 45. – С. 4.
Качала Степан (1815–1888) [Текст] // Нарис історії “Просвіти”. – Львів– Краків–Париж, 1993. – С. 138.
Качала Степан Теодорович [Текст] // Бережанщина літературна : біогр. довід. / Я. Мазурак. – Бережани ; Тернопіль : Вектор, 2014. – С. 64-65. –(Бережанська енциклопедія в іменах).
Качала Степан [Текст] // “Просвіта”: історія та сучасність (1868–1998): зб. док. і матеріалів. – Київ, 1998. – С. 109.
Стефан Качала [Текст] // Левицький К. Українські політики Галичини / К. Левицький. – Тернопіль, 1996. – С. 33–35.
185 років від дня народження Качали Степана Теодоровича (1815 – 1888) [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік: бібліогр. список. – Тернопіль, 1999. – С. 89.

Павлюк М. “Дужий розумом, гарячий любов’ю…” [Текст] : [Степан Теодорович Качала] / М. Павлюк, О. Манюк // Слово Просвіти. − 2018. − 15-21 лютого. − С. 10.

Чепіга Т. Любив Україну, як рідну матір [Текст] / Т. Чепіга // Свобода. – 1995. – 4 лип.
Чопик Д. Б. Качала, о. Степан (1815–1888), парох с. Шельпаки, громадський і політичний діяч, написав праці з історії України, наукові книги [Текст] / Д. Б. Чопик // Підволочиська земля в спогадах емігрантів. – Тернопіль, 1993. – С. 131–132.
Якель Р. 200 років від дня народження Степана Качали [Текст] : [громадсько-політичний діяч, письм.] / Р. Якель // Література до знаменних і пам`ятних дат Тернопільщини на 2015 рік : бібліогр. покажч. / Департамент культури, релігій та національностей Терноп. облдержадмін., Терноп. обл. універс. наук. б-ка ; уклад. М. Пайонк ; ред.О. Раскіна, Г. Жовтко. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2014. – Вип. 25. – С. 118−120.

Ярема С. Степан Качала – видатний галицький політик і громадський діяч [Текст] // Звідомлення про зустріч тернопільських українських гімназистів 17 – 19 серпня 1992. – Тернопіль, 1993. – С. 42–46.

* * *

Качала Степан (1815 – 1888), священик, політик, громадський діяч [Текст] // Енциклопедія Українознавства / під ред. В. Кубійовича. – Львів, 1994. – Т. 3. – С. 988–989.