Багато хто вважає, що вінілові платівки залишилися в минулому, проте некомерційна організація США, що займається збором цих носіїв музики, культури і звуку, впевнена що вініл живий і буде жити довго, саме тому, щорічно 12 серпня проводить день вінілових платівок.
Записувати звук механічними засобами почав французький поет, музикант і вчений Шарль Кро, який представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом».
У 1888 німецький інженер Берлінер запропонував використовувати в якості носія для звукозапису цинковий диск, вкритий тонким шаром воску, і апарат для відтворення звуку з цього диска — грамофон.
Наприкінці XIX століття у американському місті Камдене відкрито першу фабрику грамплатівок. Інструментальної музики на тогочасному вінілі було мало, бо технології не дозволяли якісно записати та перенести звук такого типу, тому основний репертуар складали промови, марші, романси, пісні та вальси.
Двосторонні диски вінілових платівок вперше з’явилися у 1903 році.
Наприкінці 1920-х років почався новий етап в історії грамплатівок. Тоді були винайдені апарати для електроакустичного запису і відтворення звуку, а також поліхлорвінілова маса для виготовлення грамплатівок, що значно поліпшило якість звучання грамзаписів. Змінився і репертуар записів, значне місце в них посіли класичні твори оперної, камерної і симфонічної музики.
У 1930-х роках платівки виготовляли з однією композицією на одному боці, й часто один концерт одного й того ж виконавця продавали комплектом платівок.
У 1948 році світ побачив першу довгограючу вінілову платівку, випущену Columbia Records. Музику тепер можна було слухати не кілька хвилин, а майже півгодини.
У 1957—1958-му роках в США — а згодом і в інших країнах — почався випуск стереофонічних грамплатівок, що дозволило отримати при відтворенні близьке до натурального об’ємне звучання, а наприкінці 1960-х — платівок, з яких можна відтворювати записи як в монофонічному, так і в стереофонічному варіантах.
Аби підсилити привабливість платівки та підняти ціну, її стали обгортати у паперовий конверт, а зовнішній бік почали оформляти художньо і всіляко оздоблювати.
Одним з перших записів української музики на грамплатівку був фрагмент з опери «Запорожець за Дунаєм», зроблений наприкінці ХІХ століття в Англії. У Львові перші платівки були записані у 1904–1905 роках та зберігаються у музеї Соломії Крушельницької.
Українські шанувальники вінілу часто надають перевагу саме вітчизняним виконавцям, які випустили малими накладами вінілові версії своїх альбомів. Серед таких гурти ONUKA, ТНМК, Hardkiss, Океан Ельзи, Скрябiн та Джамала.