Гірняк Никифор

(1885-1962)

Педагог, історик, військовик Никифор Гірняк народився 23 липня 1885 р. у с. Струсів, нині Теребовлянського району. Вчився у гімназіях Станіслава і Коломиї, а по їх закінченню вивчав українську мову та літературу у Львівському й Віденському університетах. У 1912 р. здобув звання доктора філософії. Згодом вчителював у гімназії товариства «Рідна школа» в Рогатині.

Постать Никифора Гірняка варто розглядати як одну з тих, хто власне започаткував українські збройні сили на початку ХХ століття. Адже з вибухом Першої світової війни він організував Рогатинську сотню, котра налічувала 20 усусусів, сформовану із учнів його гімназії. На посаді коменданта коша він не тільки добре впорався із поборовим завданням, а й розгорнув цілу систему національно-патріотичного виховання українських січовиків (читальня, бібліотека хор, духовий оркестр, періодичні видання). Він завжди відстоював інтереси Легіону УСС, адже вже тоді розумів, що українську незалежність потрібно буде відстоювати зі зброєю в руках. Не дарма Д. Вітовський призначив Н. Гірняка комендантом Тернопільської військової округи, де він зі своїм завданням справився якнайкраще. Згодом із таким самим успіхомвів референти мобілізації ЗУНР та УНР.

1920 р. Н. Гірняк очолив Вінницький революційний комітет Української Галицької армії, був у делегації, яка вела переговори з Червоною армією. В 1021−1022 рр. удосконалював учительську майстерність у Державному педагогічному університеті у Празі. Навесні 1922 р. Н. Гірняк повернувся до Тернополя, де працював у гімназії «Рідної школи», згодом став її директором (1922). У 1924 р. усунутий з цієї посади за працю в Пласті, але продовжував викладати в гімназії українську, німецьку та латинську мови до 1939 р. У 1924−1929 рр. був опікуном 32-го пластового куреня ім. О. Пчілки, 1928 р. обраний головою окружної пластової команди VI Пластового Подільського округу в Тернополі. Працював головою філії товариства «Учительська громада», Товариства опіки над воєнними інвалідами, Товариства охорони воєнних могли у Тернополі, членом Головної управи товариства «Рідна школа» у Львові. З початком Другої світової війни – інспектор українських шкіл у Сяноку (Лемківщина), референт шкільництва в Українському центральному комітеті у Кракові, з січня 1941 р. – в головній управі Українського Національного Об’єднання у Берліні. Восени 1941 р. повернувся до Тернополя, де вчителював в українській державній гімназії.

У березні 1944 р. Н. Гірняк виїхав до Відня, тут організував і провадив навчання в гімназії для юнаків. Після війни вчителював в Інсбруку, Ляндеку і Міттенвальді. Організував пластовий рух у Західній Німеччині, а також Союз Українських Пластунів на еміграції, був його першим комендантом. Працював Генеральним секретарем Центрального представництва української еміграції в Німеччині, був співорганізатором з’їзду Українських Січових Стрільців (УСС) у Регенсбурзі, першим головою Братства УСС. У 1949 р. виїхав до США (м. Пассейк). Тут працював в українських школах, організовував видавничий кооператив «Червона Калина», був першим головою Нью-Йорського відділу Об’єднання колишніх вояків українських армій, членом Пластового сеньйорату, викладачем в українських школах. Автор книг «Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців» (Філадельфія, 1955), «Червона Українська Галицька Армія» (1956), нарисів і спогадів про роки української визвольної боротьби, опублікованих у різних виданнях, в тому числі у збірнику «Шляхами Золотого Поділля».

Помер Никифор Гірняк 2 березня (за іншими даними – 4 березня) 1962 р. в Клифтоні. Похований на українському цвинтарі св. Марії в Фокс Чейсі у Філадельфії.

Література

Гірняк Никифор Йосипович // Мельничук Б. Іван Франко і Тернопільщина [Текст] / Б. Мельничук, В. Уніят. – Тернопіль : Терно-граф, 2010. С. 23-238.
Діяльність родини Гірняків – приклад служінню Україні [Текст] : [про Йосипа та Никифора Гірняків] // Свобода. – 2020. – 19 серп. – С. 3.
Левицький В. Відбулася презентація книги про Никифора Гірняка [Текст] / В. Левицький // Тернопіль вечірній. – 2010. – 3 лист. – С. 9.
Ліберний О. Отаман із славетної родини Гірняків [Текст] / О. Ліберний // Свобода. 2010. – 19 листоп. – С. 5.
Уніят В. Никифор Гірняк [Текст] : життєвий шлях Отамана / В. Уніят. – Тернопіль : Астон, 2010. – 231 с.