Казимир Малевич – художник-авангардист, визначний діяч українського авангарду, засновник супрематизму, один з фундаторів кубофутуризму, педагог, теоретик мистецтва. Казимир Малевич народився 11 лютого 1879 року в Києві у багатодітній сім’ї. У 1890 році батька перевели по роботі на Харківщину. Тут Казимир закінчив п’ятикласне сільськогосподарське училище. Безсумнівно, на Харківщині, де Малевич проживає у віці від 12 до 15 років, він мав можливість побачити українське село, його культуру та ремесла.
Із 1895 до 1896 року Казимир навчався в Київській мистецькій школі М. І. Мурашка у Миколи Пимоненка. Потім родина Малевичів переїжджає в Курськ, де Казимир створює гурток любителів мистецтва.
Восени 1904 року Малевич вирушив до Москви, де відвідував заняття в Московському училищі живопису ліплення і зодчества. Подальші роки були сповнені творчого піднесення. У 1911-14 р.р. художні роботи Малевича успішно експонувалися на виставках товариств «Московський салон», «Союз молоді», «Синій вершник» (Мюнхен), «Віслючий хвіст», «Бубновий валет», а також Салону незалежних у Парижі.
У грудні 1913-го в Петербурзькому «Луна-парку» відбулася прем’єра опери «Перемога над Сонцем», декорації та костюми до якої створив К. Малевич. Пізніше він стверджував, що саме під час роботи над оперою йому спала на думку ідея «Чорного квадрата».
1915 р. Казимир Малевич взяв участь у першій футуристичній виставці «Трамвай В». Художник виставив 39 картин під назвою «Супрематизм живопису». Власне, на цей час припадає створення нового потужного напрямку в авангардистському мистецтві – супрематизму, засновником якого став Малевич, автор маніфесту «Від кубізму до супрематизму. Новий живописний реалізм». Своєрідним живописним маніфестом супрематизму став всесвітньо відомий «Чорний квадрат» (1915) Картину виставили 1 січня 1916р. в Петрограді. Вона мала шалений успіх і відтоді увійшла до скарбниці світових шедеврів.
1916 рік був одним із найплідніших і найуспішніших у творчій біографії Казимира Малевича. Він виступає з лекціями на тему супрематизму, бере участь у виставці «Магазин» та показує 60 супрематичних полотен на виставці «Бубнового валета», створює товариство «Супремус» і готує до видання однойменний мистецький журнал. Влітку 1917-го очолює художню секцію Московської ради солдатських депутатів, у жовтні обирається головою товариства «Бубновий валет», а в листопаді військово-революційний комітет призначає Малевича комісаром з охорони пам’яток старовини.
У листопаді 1919-го Казимир переїздить до Вітебська. Керує майстернею в Народному художньому училищі, яке очолює Марк Шагал. У грудні в Москві відкривається перша ретроспективна виставка – «Казимир Малевич. Його шлях від імпресіонізму до супрематизму». Роботи художника з великим успіхом експонуються в Берліні, Варшаві, Дассау та інших містах Європи.
У 1928 році К. Малевич повертається до Києва, де викладає в художньому інституті. 1929 р. – виставка творів живопису і графіки К. Малевича» у Третьяковській галереї, тоді ж – у Цюриху; 1930 р. – в Берліні, Відні, Києві.
Тим часом радянський маховик репресій починає набирати обертів. У Державному інституті історії мистецтв ліквідують відділ, яким керує К. Малевич. Згодом його взагалі звільнили з інституту – як позапартійного. Восени 1930-го ГПУ заарештовує Малевича як «германського шпигуна». Щоправда, у грудні того ж року він вийшов на волю, однак здоров’я незворотньо втрачене.
Помер Казимир Малевич 15 травня 1935 року в Ленінграді. У вересні 2012 р. Київрада ухвалила рішення про перейменування вулиці Боженка на вулицю Казимира Малевича. Саме на цій вулиці, колись – Бульйонській – народився великий митець.