(до Дня українського добровольця)
Це не покарання, а гордість — іти захищати країну. Андрій Букін
Феномен добровольця з давніх-давен притаманний українському народу: Запорізька Січ, УПА.
У нашій Новітній історії – це Революція Гідності та повномасштабна російсько-українська війна.
14 березня відзначається День українського добровольця.
Cаме 14 березня 2014 року на тренувальну базу в Нових Петрівцях із Майдану Незалежності вирушили 500 бійців Самооборони Майдану. Вони сформували перший добровольчий батальйон для захисту України від російської гібридної агресії на Сході. Навесні того ж року виникла низка добровольчих формувань – як поза державними структурами, так і при облдержадміністраціях, Нацгвардії, поліції.
У боях 2014-2015 років російсько-української війни брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Переважна більшість із них згодом трансформувалася у військові частини силових структур.
Наступний сплеск масового добровольчого руху відбувся наприкінці 2021 – початку 2022 років.
На тлі загрози повномасштабної війни в країні формувалися підрозділи територіальної оборони. А після широкомасштабного вторгнення люди просто заполонили військкомати. Зараз Сили територіальної оборони є наймолодшим родом військ в українській армії.
І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил.
У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.
На виставці «Вони для нас виборюють життя» зібрані матеріали про мужність і героїзм наших бійців-добровольців.
Вирій Жадання фронту [Текст] : автобіогр. оповідь / Вирій. – Маріуполь ; Мена ; Київ : Домінант, 2016. – 143 с. – (Азовські спогади)
Це історія добровольця на псевдо Вирій про війну, що почалась для нього на Майдані у 2013 році. Йому довелось побувати активістом «Правого сектору», що тоді лише зароджувався, а згодом — сотником самооборони, солдатом і військовим журналістом. Опис пригод та переживань протягом трьох років його життя аналізується автором з політичної та ідеологічної точки зору, він робить для себе світоглядні висновки з позиції патріота і націоналіста.
Добровольчі батальйони [Текст] / К. Гладка, Д. Громаков, В. Миронова, О. Плужник, О. Покальчук, І. Рудич, В. Трофимович. – 2-ге вид., перероб. та допов. – Харків : Фоліо, 2017. – 325 с.
Чи вистояла б Україна без мужності добровольчих батальйонів? У чому сутність добробатів — і де його витоки? Якою була роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти гібридного агресора? І що чекає на добробати у майбутньому? На ці питання вирішила відповісти група експертів і журналістів. Проект «Добробати» — історії руху і водночас роздуми над його природою. Створення добробатів, їхній бойовий шлях і сучасний стан — усе це безпосередньо з уст учасників подій, політиків громадських діячів та волонтерів.
Котлярчук, А. Добровольці [Текст] = The Volunteers : Доба героїв / А. Котлярчук. – Київ : Мистецтво, 2019. – 319 с. : іл. – Текст укр., англ. мовами.
Фотопроект історії війни Андрія Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах. У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій.
У виданні репродуковано великий масив світлин, через які ми бачимо, як поступово відроджувалася могутність української армія. До книги увійшло також багато зображень жанрових сцен, пейзажів та натюрмортів. Чи можливо знайти на війні естетику? Чи реально показати карколомні моменти протистояння привабливо? Чи можна поєднати документалістику з художнім баченням? Відповіді на ці та інші питання дає проект Андрія Котлярчука з виразною назвою «Добровольці. Доба героїв».
Зіненко, Р. Війна, якої не було [Текст] : Хроніка Іловайської трагедії. Ч. 1 : 7-24 серпня 2014 року / Р.
Зіненко. – Харків : Фоліо, 2019. – 446 с. – (Хроніка)
Роман Зіненко (нар. 1974 р.), колишній морський піхотинець, доброволець батальйону «Дніпро-1», був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська. Він не тільки вижив, але й написав одну з перших книжок про війну на Сході України — «Іловайський щоденник», що вийшла у видавництві «Фоліо» українською та російською мовами. Ця чесна і відверта розповідь очевидця, який нічого не вигадує, а намагається бути максимально точним у своїх спогадах, отримала широкий відгук у читачів, насамперед у тих, хто виходив з-під Іловайська кривавим «зеленим коридором».
Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була відома українському суспільству. І хоча автор подає найбільш повну і реальну картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які свого часу обов’язково будуть отримані відповіді.
Коваль, Р. Донбас. Радість і біль. 2014 – 2020 [Текст] / Р. Коваль. – Київ : Мельник М. Ю., 2020. – 183 с.
Перед вами книга, в якій зібрані історії та спогади учасників україно-російської війни 2014-2020 років. Це історія українського народу. Це історія України. Крім нарисів Романа Коваля, в книзі опубліковані спогади учасників війни – айдарівця Євгена Городничука-“Гриця”, командира 1-ї штурмової роти ДУК “Правий сектор” Дмитра Коцюбайла (друга “да Вінчі”) та його побратима “Санти” (Володимира Регеші), командира ОДЧ “Карпатська Січ” Олега Куцина, добровольця Євгена Карася, офіцера 9-го БТО Олександра Серпака, роздуми айдарівця Євгена Дикого та козачки батальйону “Січ” Ірини Цвіли, сповідь снайпера з Горлівки Миколи Вороніна, уривок зі щоденника козака “Правого сектору” Сергія Табали-“Сєвєра”, слово волонтерів Ганни Гарус і Аліни Косівської, художників Дмитра Бур’яна і Марини Соченко, розмову з майором Віктором Скатерним, комбатом 72-ї ОМБр ім. Чорних запорожців.
Михайлишин, І. Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону “Донбас” [Текст] / І. Михайлишин. – Харків : Фоліо, 2020. – 316 с.
Ігор Михайлишин — доброволець, піаніст, юрист. Музикант-аматор, грав на Майдані у грудні 2013 року. До лав добровольчого батальйону «Донбас» НГУ потрапив у червні 2014 року. Взяв позивний «Піаніст». У серпні 2014 року опинився в гущі Іловайського котла у протистоянні зі збройними силами РФ. Після вимушеної капітуляції провів 119 днів у полоні. Згодом повернувся на фронт у складі батальйону «Донбас-Україна» ЗСУ. Після закінчення військового контракту здобуває професійну музичну освіту в Київському інституті музики імені Р. Глієра. «Танець смерті» — музичний твір Ф. Ліста, який для Ігоря символізує війну, боротьбу добра і зла, якій немає кінця. У цій конфронтації доля однієї людини є настільки мізерною, що її просто не помічаєш. Але якщо придивитись, побачиш віддзеркалення глобальної баталії у внутрішньому світі людини. Єдине, що врятує від загибелі, — постійний рух. Рух є умовою життя. Умовою розвитку. Умовою перемоги.
У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту [Текст] / С. Глотов, А. Глотова, А. Воронова [та ін.]. – Харків : Фоліо, 2018. – 540 с. – (Хроніка)
Ця книга — результат першої в Україні спроби зібрати та проаналізувати свідчення безпосередніх учасників однієї з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни, що досі лишається маловідомою для більшості українців.
Команда волонтерів зібрала спогади понад 140 учасників та очевидців тих подій — військових, волонтерів, місцевих мешканців, працівників міліції та аеропорту, медиків, — а також унікальні фотографії та картосхеми, що ілюструють військові операції, які відбувалися навколо летовища. Книга містить коментарі військових дослідників, офіцерів та експертів із аналізом основних подій, а також перелік загиблих українських бійців із різних підрозділів.
Ухман, М. Люди волі: шляхи на війну [Текст] / М. Ухман. – Київ : Темпора, 2020. – 523 с.
Книжка Михайла Ухмана — це 56 історій про те, чому людина йде захищати свою землю. Що нею керує: відповідальність, небайдужість, усвідомлення своєї ролі, патріотизм, турбота про близьких, драйв? Автор, очевидець та учасник подій, розповідає про півсотні різних життєвих шляхів, які привели людей на нинішню російсько-українську війну. «Люди волі» — це ті, про кого нам не можна забувати.