Першому польоту людини в космос передувала напружена праця піонерів космонавтики – мрійників і теоретиків, які пропагували необхідність космічних польотів і теоретично обґрунтовували їх можливість. Одним із засновників космонавтики був Олександр Гнатович Шаргей, більше відомий як Юрій Васильович Кондратюк. Майже всі пропозиції, обґрунтовані Ю.В.Кондратюком у книгах, які він видав власним коштом у 1919 і 1927 рр., були реалізовані на практиці.
Олександр Гнатович Шаргей народився 9 червня (21 червня за новим стилем) 1897 року в Полтаві в сім’ї Людмили Львівни Шліпенбах і Гната (Ігнатія) Бенедиктовича Шаргея. Мати Олександра належала до старовинного шведського баронського роду. У 13-річному віці Олександр залишився круглим сиротою і виховувався в родині діда з боку батька – лікаря Якима Микитовича Даценка. У тому ж році він став учнем Другої полтавської чоловічої гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю 1916 року і вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Провчившись усього два місяці, був призваний до армії і зарахований до школи прапорщиків. Потім потрапив на фронт і до березня 1918 року воював на Кавказькому фронті в лавах Білої армії. Не бажаючи брати участь у військових діях, юнак дезертирував та оселився в містечку Сміла на Черкащині.
У червні 1941 року Юрій Кондратюк пішов добровольцем на фронт. Його зарахували рядовим телефоністом, а згодом він став помічником командира взводу зв’язку. 23 лютого 1942 році Юрій Кондратюка загинув у бою з фашистами. Однак багато дослідників вважають, що він не загинув, а потрапив в полон до німців, де згодом працював над проєктом ракети «Фау-2». Як би там не було, справжні причини смерті видатного вченого досі невідомі.
Юрій Васильович був талановитим механіком та винахідником, проте найбільшою його мрією були далекі зірки та міжпланетні польоти. Ще навчаючись у гімназії, він написав рукописну роботу «Тим, хто буде читати, щоб будувати» (1918−1919 рр.). У цій роботі Кондратюк оригінальним методом вивів основне рівняння руху ракети, привів схему й опис чотирьохступінчатої ракети на киснево-водневому паливі, камери згоряння двигуна із шаховим і іншим розташуванням форсунок окислювача та пального, параболоідального сопла і багато чого іншого.
У 1929 році на власні кошти видав у Новосибірську тиражем 2000 книгу «Завоювання міжпланетних просторів», у якій була визначена послідовність перших етапів освоєння космічного простору. Зокрема, у книзі було запропоновано використовувати для постачання супутників на навколоземній орбіті ракетно-артилерійські системи (у даний час ця пропозиція реалізована у виді транспортної системи «Прогрес»). Крім того, у роботі були досліджені питання теплового захисту космічних апаратів при їхньому русі в атмосфері.
Вчений розробив основні проблеми космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів для міжпланетних подорожей. У своїй праці Ю. Кондратюк вивів основні рівняння руху ракети, виклав схему і дав опис багатоступінчастої ракети, запропонував принципово нові розв’язки проблем створення та експлуатації космічних кораблів, які значно випередили тогочасну ракетобудівну думку та реалізуються в міру розвитку космонавтики.
Юрій Кондратюк досліджував проблему теплового захисту космічного корабля під час його руху в атмосфері. Праця Ю. Кондратюка на замовлення NASA перекладена англійською мовою. Ідеї та розрахунки дослідника використовувалися американськими вченими для підготовки польоту космічного корабля «Appolo» на Місяць і в конструкції американського місячного модуля.
На жаль, за своє життя Ю. Кондратюк не встиг здобути ні визнання, ні нагород у себе на батьківщині. Проте, як першому, хто запропонував створити станцію-супутник Місяця і чиєю ідеєю скористалися американські вчені при польоті перших астронавтів на Місяць, Ю. Кондратюку на космодромі мису Канаверал вдячні американці спорудили пам’ятник. Можливо, колись прийде час і це буде зроблено і в нас, в Україні. Ім’я Юрія Кондратюка присвоєно одному з найбільших кратерів на зворотній стороні Місяця.