с. Більче-Золоте, Борщівський район
Немає сумнівів, що печера Вертеба незабаром обов’язково стане відомою всьому світу. Завдяки талановитому і невтомному вченому, спелеологу Михайлові Сохацькому тут створений перший в Україні музей у печері – музей археології, музей трипільської культури, музей епохи неоліту. За кількістю та багатством знахідок предметів матеріальної культури різних епох Вертеба не має рівних серед печер світу. Саме тому археологи називають її Надністрянською Помпеєю. Сьогодні ця печера – підрозділ Борщівського обласного краєзнавчого музею.
Загальна протяжність підземних ходів печери Вертеба становить 8 км. Перша задокументована згадка про археологічне обстеження печери відноситься до початку XIX століття. У 1820 році нею зацікавився орендатор місцевого маєтку Я. Хмелецький. Він побував у підземеллі, виявив сліди вогнищ, череп’я, людські кістки, глиняний посуд. Перше археологічне дослідження тут здійснив у 1876 році археолог А. Кіркор, продовжили його члени Антропологічної комісії Краківської академії Г. Оссовський і Л. Сап’єга.
Протягом 1898-1904 pоків і в 1907 році археологічні розкопки проводив В. Деметрикевич. За кількістю і науковою вартістю знахідок печера Вертеба не мала собі рівних на Поділлі. Початково всі матеріали зберігалися в палаці Л. Сапєги у селі Більче-Золотому, а пізніше їх вивезли до музеїв Кракова та Відня.
У 1928 році цю печеру досліджував відомий український учений, син Олександра Олеся – Олег Кандиба-Ольжич, який в трьох різних місцях печери заклав шурфи. Застосовуючи тут стратиграфічний метод, дослідник зафіксував два хронологічні горизонти трипільської культури, а також виявив значну кількість цінного археологічного та антропологічного матеріалу. Тернопільський спелеолог В. О. Радзієвський у 1967 році під час топографічної зйомки підземного лабіринту виявив у дуже віддаленій частині черепки горщика, покритті наростом гіпсових кристалів і керамічну фігурку бичка.
Починаючи з 1991 року археологічною експедицією Борщівського краєзнавчого музею здійснюються комплексні дослідження як самої пам’ятки так і прилеглої до неї території в радіусі 30-40 км. 5 жовтня 2004 року в печері «Вертеба» було створено перший в Україні підземний музей трипільської культури. Відвідувачі мають змогу здійснити мандрівку підземним світом печери, познайомитися з матеріалами оригінальних археологічних розкопок та оглянути діораму з трипільським посудом та п’ятьма скульптурами, що відображають сцени життя трипільців в печері. Екскурсійний маршрут прокладений залами та коридорами печери на протязі 1000 метрів. Для більш підготовлених відвідувачів створений спортивний спелеомаршрут.
В печері виявлено три локальні групи трипільської культури. Для верхнього шару характерна кераміка кошилівецького типу. В нижньому шарі представлена кераміка заліщицької групи. Виявлено також незначну кількість уламків посудин касперівської групи. Виробничий інвентар представлений знаряддями, виготовленими з кременю, каменю, кості і металу. Основну масу знарядь праці складають крем’яні вироби. У печері виявлено кістки тварин, що використовувались у виробничих цілях. Серед знахідок привертає увагу значна серія з кістки і рогу.
Матеріали попередніх досліджень, а також сучасні результати дозволяють попередньо висловити припущення про функціональне призначення печери. Очевидно, що печеру відвідували люди лише в критичних ситуаціях, проте збиралися тут у великій кількості, можливо, цілим поселенням, але на короткий термін. В лівій частині печери, біля екскурсійного маршруту розміщена «трипільська лежанка» – місце, де древні трипільці, можливо, здійснювали ритуальні обряди, або просто відпочивали. Вона являє собою обмостку з фрагментів мальованої трипільської кераміки обмащену і потім випаленою глиною.
Центральне місце експозиції музею займає діорама із скульптурами, що знаходиться в найбільшому залі печери ім. Леона Сапєги. У глибині південно-західної частини залу розміщено скульптуру давнього трипільця, який виходить з темного ходу і несе невеликий глечик, а в лівій руці тримає факел, яким освічує собі дорогу. В західній частині залу сидить «древній майстер», який виготовляє кістяну мотику. Важливе значення в діорамі займає мальований трипільський керамічний посуд. Орнамент нанесений на посуд – аналогічний зразкам розпису на кераміці, знайденій під час розкопок трипільської культури в печері Вертеба.
В невеликому залі «Кают – компанія» під час війни перебував штаб одного із загонів УПА. Тут же була підпільна друкарня, яка випускала листівки про тогочасні події. За спогадами місцевих жителів вже після війни тут було знайдено друкарську машинку і генератор.
В правій частині печерного району «Хатки» під час Другої світової війни проживали євреї, які переховувались від німців. Тут перебувало 65 чоловік. З того часу на «Хатках» залишились кам’яні перегородки, які розділяли різні сім’ї євреїв. Планується в підземному музеї створити розділ, який би розповідав про ту сумну сторінку історії.
Продовжуючи екскурсію правою частиною печери, натрапляємо на ще один археологічний розкоп. На ньому розчищено великі керамічні фрагменти зерновика, залишки вогнища, ріг тура, частина рогу оленя, невелика чашечка і майже ціла миска. Ці знахідки пролежали в печері понад 5 тисяч років.
У вересні 2017 року на Тернопільщині стартував Перший фестиваль трипільської культури «Вертеба». Фестивальна локація базувалася у місті Борщів та селі Більче-Золоте Борщівського району. У програмі фестивалю: наукові читання, конференції, екскурсії лабіринтами «Вертеби», майстер-класи від майстрів народних художніх промислів, виступи мистецьких та фольклорних колективів.
Враховуючи важливе значення цього музею, влада Тернопільської області пропонує включити печеру Вертеба до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Література
Бойко Т. Мов древня Помпея, розкаже про минуле борщівська «Вертеба» / Т. Бойко // Свобода. – 2004. – 9 жовт. – С. 4.
Вертеба – пристановище трипільців [Текст] : [печера-музей, що має назву «Вертеба» неподалік Більче-золотого Борщівського району] // На пагорбі долі / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. – С. 100-102.
Крехович Д. Вертеба – Наддністрянська Помпея [Текст] : [печера Вертеба] / Д. Крехович // Свобода. – 2015. – 26 серп. – С. 12.
Ліпінська Н. Підземний дивосвіт Тернопілля [Текст] / Н. Ліпинська // Нова ера. – 2009. – 13-19 трав. – С. 8.
Мороз В. Секрети «Надністрянських Помпеїв» / В. Мороз // 20 хвилин. – 2009. – 11 верес. – С. 16.
Сохацький М. Дослідження археологічної експедиції Борщівського краєзнавчого музею в печері Вертеба у 1996-1998 [Текст] / М. Сохацький // Літопис Борщівщини [Текст] : наук.-краєзнав. зб. Вип. 9 / ред. І. Скочиляс, М. Сохацький. – Борщів : Джерело, 2000. – С. 3-10.
Шот М. Таємниці та магія «Вертеби» [Текст] / М. Шот // Вільне життя. – 2016. – 4 лист. – С. 8.
Шот М. Діти сонця обрали «Вертебу» [Текст] / М. Шот // Вільне життя. – 27 лист. – С. 8.
