Нижанківський Степан

(1897-1931)

Степан Нижанківський – військовик, публіцист, правник, редактор, громадсько-політичний діяч, член ОУН. Народився 3 січня 1897 у селі Довжанка поблизу Тернополя у сім`ї священика Остапа Нижанківського. Наступного року батько обійняв парафію в селі Качанівка на Підволочищині, згодом перебрався на парафію в с. Завадів на Стрийщині.

Навчався С. Нижанківський у Стрийській гімназії, там вступив у «Пласт» і відбув перші кроки патріотичного гарту. З початком Першової світової війни юнак мобілізувався в австрійську армію. Відбув прискорену старшинську школу і служив у штабах різних частин на фронті, отримав військове звання лейтенанта, що, зважаючи на його вік, свідчило про нього як вишколеного офіцера.

Після війни, у серпні 1922 р. С. Нижанківський переїхав у Прагу, де прожив майже до кінця свого життя. Саме із переїздом почалася його невтомна громадсько-політична діяльність, яка й привела С. Нижанківського до ОУН. Він, як колишній старшина УГА, вступив у підпільну Українську військову організацію (УВО) і за її дорученням зайнявся організацією української молоді в Чехословаччині, що мала сприйняти ідеї національно-визвольної боротьби іпродовжити її в нових історичних умовах. У 1926-1927 роках був уповноваженим Національної команди УВО в Чехословаччині. Зосередився на роботі зі студентською молоддю, адже сам тоді був студентом права Карлового університету в Празі.

Першою організацією, в якій діяв С. Нижанківський, була Група української національної молоді (ГУНМ), і доволі швидко став одним із її чільних діячів разом з М. Коновальцем – братом Є. Коновальця, О. Черкавським, О. Бойдуником, Ю. Вассияном й ін. Поступово постала ідея створення єдиної націоналістичної організації, яка би очолила боротьбу за українську державність. С. Нижанківський був одним із тих, хто займався підготовчою роботою щодо створення такої організації. На початку 1927 р. від імені ГУНМ вів переговори з керівниками Ліги українських націоналістів і в результаті було створено Союз організації українських націоналістів, в якому С. Нижанківський став секретарем і зосередив у своїх руках об`єднавчий процес. Наступним кроком були конференції українських націоналістів у Берліні в листопаді 1927 р. і Празі в квітні 1928 р., в результаті чого був утворений Союз українських націоналістів, після чого відкрилася дорога до створення ОУН.

Та через важку хворобу бути присутнім на Першому конгресі ОУН 28 січня-3 лютого 1929 р. С. Нижанківському не довелося. Недуга все більше сковувала сили С. Нижанківського. Вже будучи безнадійно хворим, С. Нижанківський отримав восени 1930 р. дозвіл приїхати в Польщу. Напередодні від’їзду додому призначений крайовим провідником ОУН на Західноукраїнських землях й одночасно крайовим командантом УВО на цій території, але вже не міг виконувати ці обов’язки. Останні місяці свого життя провів у лікарні у Львові, де й помер 9 червня 1931 року. Похований у Стрию на цвинтарі поряд зі своїми батьками.

Література

Гуцал П. Наш земляк – один із тих, хто створював ОУН [Текст] / П. Гуцал // Вільне життя. – 2022. – 9 лют. – С. 6.

Черченко Ю. А. Нижанківський Степан Остапович [Текст] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наукова думка, 2010. – Т. 7 : Мл-О. – С. 384.