(1915-1946)
Український військовик, провідник ОУН Іван Шанайда (псевдо: «Данило», «Нестор», «Петро», «Левко», «Ярослав») народився 1915 року в селі Криве Козівський район Тернопільська область (тоді Бережанський повіт), в селянській родині. Обдарований музичними здібностями, Іван легко і швидко освоїв нотну грамоту і вже невдовзі диригував місцевим церковним хором. Вступив до ОУН. Через загрозу арешту у 1938–1939 роках довелося покинути навчання у Бережанській педагогічній школі і перейти до боротьби в умовах підпілля.
Протягом 1945 року командиром ВО-3 «Лисоня», після відходу на лікування у жовтні 1944 року командира Польового Омеляна-«Остапа», був командир «Степанович», імовірно, це провідник Подільського краю Шанайда Іван. У 1942 році Іван Шанайда став провідником обласної ОУН. Після загибелі друга і соратника Юліана Гуляка очолив крайову – ОУН Подільського краю. Він зарекомендував себе умілим і здібним організатором збройної боротьби. Через тривале вимушене перебування в підземеллі стан його здоров’я погіршився. Іванові паралізувало ноги, він не міг самостійно пересуватися. У цьому йому допомагала дружина Юстина, донька січового стрільця, учасниця боїв на горі Лисоня Петра Погорілого.
Життя мужнього борця за волю України закінчилось трагічно. Чекісти оточили криївку в лісі, де перебували Іван зі своєю дружиною Юстиною, і пропонували їм здатися, нібито гарантуючи життя. Однак, не вірячи ворогові, вони обрали добровільну смерть. Загинув 27 березня 1946 року в лісі біля села Кривого. Місце поховання їх і досі не відоме. Пам’ятну дошку встановлено на батьківській хаті у с. Криве.
Література
Грицишин А. Ожив у пам’яті односельців [Текст] / А. Грицишин // Вільне життя. − 2023. − 4 серп. − С. 2.
Грицишин А. Ожив у пам’яті односельців [Текст] : [пам’ятну дошку на батьківській хаті відкрили провіднику ОУН І. Шанайді] / А. Грицишин // Свобода. − 2023. − 26 лип. − С. 2.