Гей, ти , пане господарю,
Щасти, Боже, із Йорданом,
І з водищев, і з царицев,
З усім домом, з усім добром,
І з твоєю дружиною,
Із твоєю челядкою,
І з синами-соколами,
І з дочками, як чічками.
БОГОЯВЛЕННЯ (Водохреща, Йордань, Ордан) – свято, що завершує різдвяно-новорічне дванадцятидення і відзначається 6 січня.
Водохреща включали три основні обрядові дії: Свят-вечір, святкове богослужіння та освячення води.
Свят-вечір влаштовували після завершення посту, причому весь день 5 січня поститися треба було суворіше, ніж на першу кутю. Ритуал вечері повторював різдвяний, бо головними обрядовими стравами були кутя і узвар, подавали лише пісне. Тільки спершу, перехрестившись, робили ковток свяченої води: як вип’єш води святої, то всі гріхи Богом простяться.
Центральною дією Водохрещі було освячення води. Ще напередодні на річці вирубували ополонку у формі хреста, випилювали з льоду великий хрест, престол, царські ворота і обливали усе це буряковим квасом.
Вранці у церкві відбувалося богослужіння, після якого народ процесією йшов на річку. Після недовгої відправи священник занурював в ополонку хрест.
Тепер вода вважалася освяченою і люди набирали її з ополонки в принесений із собою посуд. Принісши додому свячену воду, господар кропив усе в оселі й господарстві. І у давні часи, і в наші дні на Водохреще існує звичай хрещенських купань.
До речі, усі значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Свячена на Водохреща вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання. Але щоб ця вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків.