Пажиброда

Сьогодні ця зупа маловідома тернополянам, однак колись його досить часто готували, особливо вона була відома у селі Біла, що неподалік Тернополя. Пажиброда (в перекладі «обпечена борода») – зупа, яку віддавна готували галицькі  вірмени. Є декілька походжень назви цієї страви. Перша така, що зупа така смачна, що хочеться її так скоро з’їсти і несила чекати, доки вистудиться, то їж і аж бороду обпікаєш. А друга – що капуста з ложки спадає «бородою» яка, в свою чергує, пече бороду того, хто її споживає.

Для пажиброди беруть 800 грамів ягнятини з кісткою, півкілограма білокачанної капусти, 1 морквину, шматочок селери, цибулину, 3-4 картоплини. 2-3 помідори, лавровий лист, духмяний перець, естрагон, 2-3 зубки часнику, сіль, перець.

У холодну воду кладуть м`ясо, часник, лавровий лист, духмяний перець, дрібку естрагону, моркву, селеру, цибулю. Варять десь півтори години. Потім відокремлюють м`ясо від костей, ріжуть його на шматки середнього розміру і кидають назад у відвар.

Додають грубо накришену капусту, картоплю, помідори, з яких попередньо знімають шкірку. Готують все до м`якості, додають сіль і перець.

Література

Лильо І. Львівська кухня / І. Лильо. – Харків: «Факт». – С. 249-250.