#tobm
  • Послуги
  • Ресурси
    • е-Каталог
    • Новинки книг
    • Вікторини
    • Курси та клуби
    • Більше…
  • Новини
  • Про нас
    • Історія
    • Структура
    • Правила
    • Нагороди
    • ЗМІ про нас
  • Контакти

У березні кожух і без ґудзиків теплий

крокусУ кожного з нас своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіює особливу радість. Мова, як ви здогадалися, йде про весну. Справа, не лише в тому, що вся околиця оживає та зеленіє; у давнину це був ще й початок нового року. 

Наші пращури були ревними прихильниками природи, а тому все навколишнє життя тісно пов’язували з природнім середовищем. Відтак і Новий рік мав неодмінно збігатися з пробудженням природи. 
Першою ознакою приходу весни вважався посвист байбака. Удосталь виспавшись за довгу зиму, звірок, відчувши тепле проміння весняного сонця, вилазив з нірки, ставав на задні лапки і, нашорошивши вушка та піднявши вгору носик, голосно сповіщав про прихід весни. Люди в цей день виходили в степ, щоб почути голос живого провісника.

Другою прикметою приходу весни був приліт з теплих країв вівсянок – найперших перелітних птахів.

Календарна весна збігалася зі святом Явдохи, котре припадає на 14 березня. До цього дня випікали обрядове печиво, так звані веснянки.

веснянкиДівчати й хлопці брали їх у долоні й з простягнутими руками йшли на околицю – до левади, щоб закликати у гості весну-красну. Цей ритуальний хід супроводжувався піснями, поетичними діалогами й обрядовими сценками. Пізніше ці тексти почали використовувати у весняних хороводах.

Давньоруська назва березня – “сухий”. Справді, під цю пору року надто мало випадає опадів. Проте в народному лексиконі існували й інші, не менш цікаві наклички:

  • “капельник”,
  • “зимобор”, 
  • “запалі сніги”, 
  • “з гір потоки”

Були в активному вжиткові й такі різновиди, як “сочень” або “соковик”, тобто період збирання березового соку; “палютий”, чи “полютий”, – такий, що йде на зміну лютому і менш суворий; “красовиком”, “красним місяцем” – за його неповторну чарівність.

У галицьких та закарпатських говірках найбільш вживали, а почасти й тепер користуються, означенням “марець”. Відомі також назви “март” і “березоль” чи “березіль”.

Етимологія сучасної назви “березень”, і похідної – “березоль” чи “березіль”. на думку багатьох учених, символізує давній промисел – заготівлю березової золи та кори. У березні починали заготовляти традиційний напій – кленовий та березовий сік.
Для цього використовували старі дерева, котрі планувалися на вирубку. 

сікРідину зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом трьох-чотирьох місяців, він був вельми смачним і корисним. а позаяк і популярним в народі.Там. де не було таких порід дерев, його виготовляли з верби.


Відтак березень – особливий місяць. Він, як мовиться в народі, й усміхнеться, і заплаче, і ошкіриться крутим норовом. Але що б там не було, весна вже бере своє, тому народна мудрість стверджує: “У березні кожух і без ґудзиків теплий”.

Переглядів: 74
Попередня
Нації вмирають не від інфаркту…
Наступна
Що таке “паска” й навіщо вона на великодньому столі

Не знайшли відповідь на запитання?

Довідка

Контакти

Адреса: 46003, м. Тернопіль, Нечая, 29
Телефон: +38 068 912 16 68
Email: youthlib@ukr.net

Графік роботи

Неділя – П’ятниця: 10:00 – 18:00
Вихідний: Субота
Перший вівторок місяця:
САНІТАРНИЙ ДЕНЬ

! Обслуговування користувачів завершується за 10 хв. до закриття бібліотеки

Тернопільська обласна бібліотека для молоді – #tobm

Accessibility Adjustments

Powered by OneTap

How long do you want to hide the toolbar?
Hide Toolbar Duration
Select your accessibility profile
Vision Impaired Mode
Enhances website's visuals
Seizure Safe Profile
Clear flashes & reduces color
ADHD Friendly Mode
Focused browsing, distraction-free
Blindness Mode
Reduces distractions, improves focus
Epilepsy Safe Mode
Dims colors and stops blinking
Content Modules
Font Size

Default

Line Height

Default

Color Modules
Orientation Modules