с. Рай Бережанський район
Перші згадки про мисливський будинок і парк у селі Рай сягають середини ХVІІ століття і пов’язані із тодішніми власниками Бережан, польськими магнатами Синявськими. З усієї Речі Посполитої до них з’їжджалися вельможні гості, щоб полювати у багатих на дичину угіддях. Після ловів влаштовувалися розкішні бали. За легендою Єві, нареченій магната Адама Синявського, першого господаря цих земель, дуже сподобався казковий краєвид на околицях Бережан. І вона забажала мати тут родинний маєток. «Ти – Адам, я – Єва, а наша оселя матиме назву Рай».
Захищена з трьох боків від вітрів і негоди густим лісом улоговина здавна славилася унікальним мікрокліматом.
Кришталеві джерела, що живили річку Зарайський Потік, давали достатньо води для каскаду ставків. У 1707 році останній із роду Синявських Адам-Микола приймав у Раївському палаці Петра І та українського гетьмана Івана Мазепу. Окрім них у Раївському парку в різні часи побували також польські королі Август ІІ, Ян Собеський.
Про Раївський парк, окрасу багатої на історичні пам’ятки Бережанської землі, є чимало легенд. Одним із магічних місць, приміром, є цілюще джерело та стежка біля нього. Кажуть, якщо пара поцілується біля криниці під віковими деревами, на місці, де колись стояли закохані Адам і Єва Синявські, − кохання триватиме все життя.
Наприкінці ХVІІІ століття нова господиня Ізабелла Любомирська реставрувала палац і заклала дендропарк. Згодом палацом володіла родина Потоцьких, які перетворили парк на зразок уманської «Софіївки» та збудували ренесансний палац в італійському стилі. На площі 11, 2 га створили два ставки зі штучним острівцем, водоспад і фонтани. Заклали зимовий сад: у теплицях вирощували апельсини, лимони, камелії.
Славилася тутешня бібліотека, започаткована Станіславом Потоцьким, яка налічувала понад 4 тисячі томів унікальних видань та стародруків. На жаль, під час Першої світової війни бібліотека була знищена, її рештки вивезені у Львів.
Сьогодні загальна площа природно-заповідного фонду в околицях села Рай становить 25 га. Це так званий «старий» дендропарк «Раївський» площею 20 га та дендрологічний парк місцевого значення «Бережанський», закладений у середині ХХ століття, площею 5 га. У 1994 році мисливський палац з частиною парку рішенням місцевої влади було передано в користування Зборівської єпархії УГКЦ.
Зараз в Раю росте до ста видів дерев і чагарників. Із них 42 види – завезені з інших країн і континентів, близько 30 – хвойні. Окрасою парку є вікові дерева. Це велетенські екземпляри сосни звичайної і чорної, модрини європейської, кедра сибірського, дубів та ясенів, різноманітні види кленів, бука лісового, тополі, горіхів та інших. Широко представлені й декоративні хвойні дерева – численні туї, ялівці, тиси.
Є й зовсім унікальні дерева. Це, зокрема, 850-річний дуб Богдана Хмельницького (вже всохлий, на жаль), який має 214 см у діаметрі та 25 метрів висоти. Під цим дубом колись відпочивав під час визвольної війни 1648-1654 років гетьман Богдан Хмельницький. Неподалік височить 450-річний дуб «Богатир» (160 сантиметрів діаметр) та інші велетні.
Сьогодні Раївський парк є улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів, проте потребує належного догляду, щоб відродитися і повернути собі славу райської місцини.
Література
Будар Т. Парк у Раю [Текст] / Т. Будар // Свобода. – 2010. – 6 серп. – С. 6.
Раївський парк – памʼятка садово-паркового мистецтва [Текст] // Природні умови та ресурси Тернопільщини. – Тернопіль, 2011. – С. 459–460.
Рай [Текст] : [село Бережанського району] // Івченко А. С. Україна. Захід: путівник / А. С. Івченко. – Київ, 2009. – С. 163.
Раю, раю, зелен розмаю… [Текст] // Бурма В. Усі ми трошечки коні. Етюди про природу для школярів і не тільки / В. Бурма. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2021. – С. 37-45.
