Безкоровайний Василь
Композитор, диригент і музичний діяч Василь Безкоровайний народився 12 січня 1880 р. в Тернополі. Навчався у Тернопільській українській гімназії та Учительській семінарії, співав у церковному хорі. Велике враження на юнака справили гастролі мандрівного Українського театру товариства “Руська Бесіда” зі Львова. В. Безкоровайний зрозумів тоді, що повинен присвятити себе музиці. Об’єднав навколо себе друзів у гімназійний смичковий оркестр. Наполегливо опановував таємниці майстерності.
Згодом Василь Безкоровайний студіював у Львові – в Політехніці та Консерваторії одночасно. Його вчителями були проф. С. Невядомські та М. Солтис. Напружена праця підірвала здоров’я юнака, і він змушений зробити перерву на кілька років для лікування в Абаці над Адріатичним морем, а потім на Гуцульщині. Після повернення продовжував студії на філологічному факультеті Львівського університету. Потім протягом двох років працював в академічній гімназії і водночас у Вищому музичному інституті у Львові. Переведений у Новий Торг на Лемківщині, пробув там три роки. Згодом учителював у Станиславові, де організував хор “Боян” і диригував ним, заснував Музичну школу.
У 1912 р. В. Безкоровайний переселився до Тернополя, де став учителем української гімназії та диригентом місцевого хору “Боян”. У 1919 р., коли польське військо окупувало місто, був заарештований і ув’язнений у Сталкові біля Каліша. Після повернення до Тернополя організував філію Львівського Вищого музичного інституту, а в “Бояні” – оркестр. Коли національні взаємини в Польщі загострилися, В. Безкоровайного перевели до Золочева, а там звільнили. Не маючи інших обов’язків, він зайнявся організаційною працею: заснував філію Музичного інституту, смичковий і духовий оркестр, драматичний гурток. У1935 р. повернувся до Тернополя. Тут народилися “Думи мої” – партія тенора в супроводі оркестру, три сонети, два ноктюрни, оркестровка оперети “Наталка Полтавка”, музика до п’єси “Мина Мазайло” М. Куліша. Вже тоді він видрукував 56 творів, а ще біля 30 мав у рукописах.
У 1944 р. виїхав разом з Львівським оперним театром (де працювала його дружина) до Австрії. На чужині звернувся до релігійних мотивів, написав твори для скрипки з фортепіано. З 1948 р. жив у Буффало (США). Керував українським хором, вчив гри на фортепіано, акомпонував на концертах, писав композиції. Високу оцінку публіки і пресових рецензентів здобула його “Українська різдвяна увертюра”, яку вперше виконав симфонічний оркестр на концерті у листопаді 1956 р. Василь Безкоровайний залишив багату музичну спадщину: дитячу оперету “Червона шапочка”, інструментальні твори для фортепіано “Спомини з гір”, для скрипки “Українські думки”, хорові твори: для мішаного хору – “Полуботок”, “Народним лицарям”, “Ода до пісні”, “Не схиляйте вниз прапора”, “Йду в садок”, для чоловічого хору – “Гукайте їх”, “Чорне море”, багато романсів і пісень на слова Т. Шевченка та О. Олеся.
Помер Василь Безкоровайний 5 березня 1966 р.
ЛІТЕРАТУРА:
Безкоровайний В. П’єси на українські теми для фортепіано в чотири руки [Ноти] / В. Безкоровайний. – Сімферополь, 2009. – 48 с.
Безкоровайний В. Сонати для фортепіано [Ноти] / В. Безкоровайний. – Сімферополь, 2008. – 48 с.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Бевська І. Роль Василя Безкоровайного у формуванні української музичної культури Тернополя першої третини XX ст. [Текст] / І. Бевська // Соломія. – 2016. – №1, січень-березень. – С. 2.
Безкоровайний В. В. [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини 1995. – Тернопіль, 1994. – С. 14.
Безкоровайний Василь (1880 – 1996) – композитор, диригент, піаніст, педагог // «Журавлина книга» : Тернопільська українська західна діаспора: словник імен / упоряд.-ред. Б. Мельничук, Х. Мельничук. – Тернопіль, 1998. – Ч. I. – С. 34.
Безкоровайний Василь Васильович [Текст] : музикант, композитор, диригент: 1880-1966: біобібліогр покажч. / Донецьке від. Наук. т-ва ім. Т. Шевченка. Донецька обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; упоряд. О. В. Башун. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2004. – 38 с.
Василь Безкоровайний. 1880-1966 [Текст] : композитор, диригент, піаніст, педагог // Визначні постаті Тернопілля : біогр. збірник. – Київ, 2003. – С. 18−19.
Василь Безкоровайний (1880-1966) // Кияновська Л. Українська музична культура / Л. Кияновська. – Львів, 2009. – С. 332.
Василь Васильович Безкоровайний [Текст] // Відомі композитори України [Текст] / редкол.: Г. Б. Мунін [та ін.]. – Київ : Мунін Г. Б., 2016. – С. 20.
Вибрані листи з архіву Василя Безкоровайного [Текст] // Гайдукевич Я. Не перервати б духовності нитку… : вибрані статті, виступи, бібліографія / Я. Гайдукевич. – Тернопіль, 2009. – С. 55−68.
Гайдукевич Я. Музика у його житті [Текст] / Я. Гайдукевич // Вільне життя. – 2000. – 12 лют.
Дуда І. Тернопільщина мистецька. Місто Тернопіль [Текст] : (композитор, диригент і музичний діяч В. Безкоровайний) / І. Дуда // Свобода. – 1993. – 9 лют.
Дуда І. Вулиці змінюють імена [Текст] : (біограф. довідка про композитора, диригента В. Безкоровайного) / І. Дуда // Тернопіль вечірній. – 1992. – 20 трав.
Зюбровська Н. Душа, що пульсувала в унісон вкраїнській пісні [Текст] / Н. Зюбровська, Г. Зюбровська // Соломія. – 2015. – квіт.-черв. – С. 1.
Історія української музики в 6-ти томах. – Київ : Наукова думка, 1992. – Т. 4 – С. 71, 263, 277, 285. 306, 558, 562.
Медведик П. Василь Безкоровайний – композитор, диригент, піаніст-акомпаніатор, засновник музичних шкіл, хорів, оркестрів, диригент хору Тернопільського “Бояна” [Текст] / П. Медведик // Джерело: наук.-краєзнавч. часопис Тернопілля. – 1994. – № 1. – С. 212–220.
Мороз В. Наш співучий Василь [Текст] : [про композитора і диригента Василя Безкоровайного] / В. Мороз // RIA +. – 2014. – 15 січ. – С. 19.
Назар Л. Слово про Василя Безкоровайного [Текст] / Л. Назар // Безкоровайний В. Українські думи. – Сімферополь, 2004. – С. 3-9.
Німилович О. Три фортепіанні сонати Василя Безкоровайного [Текст] / О. Німилович // Безкоровайний В. Сонати для фортепіано / В. Безкоровайний. – Сімферополь, 2008. – С. 3−6.
Новосядла І. Музика, дарована дітям [Текст] / І. Новосядла // Безкоровайний В. П’єси на українські теми для фортепіано в чотири руки / В Безкоровайний. – Сімферополь, 2009. – С. 4−9.
Собуцька В. Повернувся музичний спадок до рідного краю [Текст] / В. Собуцька // Свобода. – 2000. – 25 січня.
* * *
Безкоровайний Василь Васильович (1880 – 1966), український композитор, диригент, педагог [Текст] // Митці України: енциклопед. довідник. – Київ, 1992. – С. 54.
Безкоровайний Василь – композитор і диригент [Текст] // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 107.
Безкоровайний Василь (1880 – 1966) – композитор [Текст] // Водяний Б. Короткий словник діячів української музичної культури / Б. Водяний. – Тернопіль, 1992. – С. 6.
Медведик П. Безкоровайний Василь Васильович (12.01.1880-05.03.1966) – композитор, диригент, піаніст [Текст] / П. Медведик // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А-Й. – С. 96.