Генріх Бегелайзен – польський вчений-літературознавець, етнограф.
Народився 24 жовтня 1855 р. в с. Товсте, нині – Гусятинського району. Навчався в гімназіях Тернополя та Бережан.
Закінчив філософський факультет (1876 – 1880). Доктор філософії (1882). Автор майже двохсот наукових праць з історії польської літератури ХVІІІ і ХІХ століття, зокрема: “Ілюстрована історія польської літератури” (в 5-ти тт., 1898 – 1906), “Нариси історії польської літератури” (1922), монографій про Я. Кохановського, Т. Ленартовича, А. Міцкевича, твори в 4-х тт. Ю. Словацького, А. Фредри та ін.
Підготував і видав з власними передмовами твори в 4-х тт. А. Міцкевича (1893), Ю. Словацького (1894).
Автор народознавчої праці “Завдання і методи етнології”. Редагував “Бібліотеку польських книгарень у Львові” (1893 – 1998). Залишив спогади про І. Франка (1927).
Помер 1 квітня 1934 р. у Львові.
ЛІТЕРАТУРА:
Бегелайзен Генріх (1855 – 1934) [Текст] // Русалка Дністрова. – 1994. – №10.
Бессер Бегелайзен Генріх [Текст] // Ткачов С. Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: польсько-українські культурні взаємини: краєзнавчо- бібліогр. покажчик / С. Ткачов, В. Ханас. – Тернопіль,1996. – С. 9.
Гуцал П. Польський друг Івана Франка [Текст] / П. Гуцал // Свобода. – 1995. – 12 трав. – (Маловідомі імена).