Український науковець Бобонич Петро Петрович народився в смт. Міжгір’я Закарпатської області 19 червня 1942 року в сім’ї службовців. У 1949 році став учнем Міжгірської середньої школи, яку закінчив в 1959 році та два роки працював лаборантом у цій школі. До Ужгородського державного (сьогодні — національний) університету вступив у 1961 році. З першого курсу його призвали на військову службу. З 1964 року продовжував навчатися на фізико-математичному факультеті (згодом фізичному). Закінчив Ужгородський державний університет (УжДУ) за спеціальністю «фізика». З 1974 року працює в УжДУ на посаді інженера, а далі на посадах молодшого та старшого наукового співробітника.
Автор понад 150 наукових статей, тез доповідей та матеріалів, методичних посібників і підручників.
Свій перший глюкометр Петро Бобонич створив 18 років тому. З тих пір у винахідника назбиралося 10 патентів на різні моделі пристрою. Серед них є неінвазійний глюкометр, тобто такий який можна встановити на мобільні гаджети та безконтактно виміряти рівень цукру в крові, не проколюючи шкіру та не використовуючи кров для аналізу.
Петро Бобонич розповідає, що як фізик знав оптику. «За рахунок цього я почав шукати, які є методи вимірювання концентрації глюкози в крові. Фактично неінвазійний глюкометр дає точність приблизно 15-20 відсотків, що є достатнім для того, щоб вимірювати рівень цукру». Принцип дії такий: кліпса прикріплюється до мочки вуха (можна й до пальця чи, наприклад, носа), через кровоносні судини проходить інфрачервоний промінь, після чого дані про кількість глюкози в крові подаються на контролер. Винахідник випробував свій глюкометр на шести сотнях пацієнтів ужгородських міської та обласної лікарень, після чого з’ясувалося, що він дає найменшу з-поміж усіх відомих глюкометрів похибку – 15% (для прикладу, інвазійний прилад допускає 25% похибки),завдяки цьому прилад потрапив у 25-ку найцікавіших ноу-хау останнього часу.
У 2014 році Бобонич П. П. став лауреатом конкурсу «Найкращий закарпатець-2013» і нагороджений нагрудним знаком.