м. Борщів
Борщівщина – широкознаний, відомий далеко за межами України край унікальних археологічних пам’яток. Палеолітичні стоянки на берегах Серету і Нічлави, трипільські старожитності з більчанської печери «Вертеба», михалківські золоті скарби, скіфські кургани, кам’яні гробниці, «Троянові вали», давньоруські городища та руїни середньовічних замків завжди привертали і привертають увагу дослідників. Відтак, «скарби» Борщівщини знайшли своє місце у краєзнавчому музеї.
На даний час Борщівський краєзнавчий музей є різнопрофільним і складається з таких структурних підрозділів (відділів): Історико-краєзнавчий музей, Музей Т. Г. Шевченка з картинною галереєю, Печера-музей трипільської культури «Вертеба».
Структурною одиницею музею є наукова бібліотека, книжковий фонд якої налічує понад 5 тис. книг. При бібліотеці діє читальний зал. Загальна площа музею – 1072 кв. м. Експозиційна площа – 877 кв. м. Є два фондові приміщення, реставраційна майстерня. Фондова збірка музею становить понад 17 тис. експонатів. Найважливіші колекції: археологічна (унікальні матеріали трипільської культури), етнографічна (стародавні вишиті борщівські сорочки), мистецька (твори українських художників, передані Міністерством культури України, роботи місцевих художників), нумізматична колекція та ін. Тематичні розділи краєзнавчого відділу розповідають про історію краю від найдавніших часів до наших днів. В окремому залі розміщено археологічний відділ. Тут можна оглянути карту археологічних пам’яток Борщівського району, оригінальні археологічні знахідки давнього кам’яного віку, велику колекцію артефактів трипільської культури, копію золотого Михалківського скарбу, старожитності черняхів-
ської культури та періоду давньоруського часу.
Оригінальними експонатами відображено події Першої та Другої світових воєн. Окремий розділ присвячений відомим митцям Якову Гніздовському та Леопольду Левицькому, уродженцям нашого краю. Виставлені твори та особисті речі художників. Завершується експозиція краєзнавчого відділу розділом «Вироби народних майстрів Борщівщини».
Музей Т. Г. Шевченка є першим великим музеєм поета в Західній Україні. В першому залі експозиції розповідається про дитинство Т. Шевченка. Тут показано родовід поета, експонується макет шевчеківської хати. За допомогою характерних експонатів відтворено селянський побут XIX ст. У вітрині експонуються книги, які читали в сім’ї Шевченків, зокрема Біблія і Псалтир. На стіні – ікона Божої Матері, рушник із Черкащини. Окрасою залу є діорама «Мені тринадцятий минало» та скульптура «Молодий Тарас Шевченко» – робота кубинського скульптора Томаса Оліви, подарована музею автором. В окремому залі розповідається про петербурзький період життя і творчості Т. Шевченка. Про перебування поета на Тернопільщині свідчать чотири його акварелі з видом Почаївської Лаври (копії художника
Г. Миколишина). В центрі експозиції поміщена творча робота Г. Миколишина «Молодий Шевченко серед селян».
Багата, різноманітна і неповторна народно-традиційна культура жителів Борщівщини формувалася протягом століть У порівнянні з іншими місцевостями України, тут досить тривалий час добре зберігалися давні народні звичаї, обряди, одяг. Найбільш характерні зразки народного одягу зібрано в етнографічній колекції музею. За результатами тридцятип’ятирічної збиральницької і науково-дослідницької роботи музейними працівниками сформована повноцінна етнографічна збірка. Вона нараховує 1160 предметів, які походять тільки з Борщівщини. Найчисельнішу групу етнографічної колекції складають вишиті святкові, недільні та буденні сорочки. Меншою кількістю представлені спідниці, горботки, запаски і крайки. Незначна частина збірки – це головні убори, шийні прикраси і взуття. Більшість зразків датується кінцем XIX – першою половиною XX ст. На відміну від приватних колекцій, тут кожен експонат має свою правдиву історію.
Музейна колекція народного одягу Борщівщини широко використовується в
експозиційній та виставковій роботах. Вже традиційно, щороку у рамках фестивалю «У Борщівському краю цвітуть вишиванки», в музейних залах експонується велика етнографічна виставка «Борщівська народна сорочка».
Для тісної співпраці музею з жителями району та з метою згуртування окремих зацікавлених людей при музеї створені й діють громадські організації. Зокрема, для вивчення та популяризації історичного минулого краю утворено краєзнавче товариство «Джерело», яке об’єднало багатьох розрізнених краєзнавців, істориків регіону та інших міст України.
При картинній галереї музею діє творче об’єднання художників «Потік», до якого входять понад 20 митців краю. Його мета – популяризація творчості місцевих професійних і самодіяльних художників, проведення творчих семінарів, влаштування колективних та персональних виставок.
Література
Мадзій І. Загадкова дорога історії [Текст] / І. Мадзій // Вільне життя. – 2006. – 11 лист. – С. 3.
Сохацький М. Центр трипільської культури Тернопілля [Текст] / М. Сохацький // Вільне життя. – 2012. – 14 лист. – С. 7.
Сохацький М. Борщівський обласний краєзнавчий музей – науково-культурний центр Західного Поділля [Текст] / М. Сохацький // Збірник праць / Терноп. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль: Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 459-475.
Тарнавська Н. Свято музею особливих вишиванок [Текст] / Н. Тарнавська // RIA плюс. – 2006. – 1 лист. – С. 2.
