(1988-1914)
Андрій Чабан – український військовик, сержант-інструктор відділення зв’язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 Збройних сил України. Народився 31 січня 1988 року село Залісці Збаразького району. Був єдиною дитиною в родині. У 2003 році закінчив Залісецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, у 2008 році – Галицький інститут імені В. Чорновола в Тернополі.
Від 2008 року за контрактом служив у частині А 0551 у Хмельницькому, був інструктором відділення зв’язку. Після захоплення Криму Росією 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Загинув він 24 липня 2014 року біля Первомайська від кулі снайпера, врятувавши побратимів від загибелі ціною власного життя – під час патрулювання спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Група потрапила в засідку, тоді ж полягли Василь Кобернюк, Володимир Черкасов та Тарас Якимчук. Йдучи в небезпечну зону, воїн не слухав тих, хто його від цього відмовляв, а наголошував: «Це ж моя Україна, я мушу її боронити від ворога».
Нагороджений був Андрій Чабан орденами: орден «За мужність» III ступеня, орден «За Україну, за її волю» Спілки бійців і волонтерів АТО «Сила України». 31 січня 2015 року на фасаді Залісецької школи, де навчався воїн, відкрили меморіальну дошку Андрієві Чабану. Від жовтня 2017 року Залісецька ЗОШ І-ІІІ ступенів носить ім’я Андрія Чабана.
Література
Втрати Тернопільщини в АТО [Текст] : [герої АТО: В. Кірилович, В. Семчук, О. Гулько, М. Руснак, А. Чабан, В. Гарматій] // RIA +. – 2014. – 6 серп. (№ 32). – С. 5.
Шот М. «Це – моя Україна, я її мушу боронити від ворога» // Шот М. Життємір [Текст] / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2021. – С. 9-11.