Ми користуємося ними щодня. Але мало хто з нас уявляє собі, що кожного разу торкається не просто металевої, пластикової, шкіряної чи деревної поверхні, а, можна сказати, самої історії…
В доґудзиковий період люди не знали, що таке ґудзик. Найдавніші ґудзики або предмети, схожі на сучасні ґудзики, використовувалися не для скріплення одягу, а виключно для прикраси. Для застібання були зав’язки, шнурівки, вироби з кісток тварин, тріски, шипи рослин тощо.
Вчені не можуть точно сказати, кому ж належить честь винаходу ґудзика. Відомо, що ще єгиптяни робили в одязі з одного боку отвір, через який протягали “хвіст”, що пришивався з другого боку.
Стародавні греки та етруски скріплювали свої туніки на плечі з допомогою ґудзика і петлі. А в Європі для цього використовували брошки і защіпки. І це тривало доти, поки в XIII ст. не винайшли всього лише … дірочку для ґудзика.
Перші ґудзики виготовляли зі слонової кістки. В XIV ст. їх почали використовувати як прикраси. Їх пришивали на рукав від ліктя до манжета, а на груди – від шиї до пояса. Ґудзики виготовляли й зі срібла, золота, латуні, інкрустували слоновою кісткою та черепашачим панциром і, звичайно ж, дорогоцінним камінням. Вони говорили про статус і багатство власника, по них визначалась знатність роду (залежно від малюнку чи герба на ґудзиках і матеріалу, з якого вони виготовлені).
Лише в XVIII ст. ґудзики почали робити з міді та інших “неблагородних” металів. Але ще протягом двохсот років вони коштували так дорого, що власники перешивали їх з однієї одежі на іншу і навіть передавали у спадщину. Пізніше з’явилися ґудзики з кістки, дерева і кераміки, потім – обтягнуті текстилем і розшиті ґудзики,
Найцікавіші ґудзики були виготовлені трохи більше 200 років тому. Вони були покриті склом, під яким розташовувались квіти, метелики і навіть портрети. Величина таких ґудзиків сягала кількох сантиметрів.
Найчастіше ґудзики виготовлялися з дерева, шкіри, скла, кісток, перламутру, металу. Крім названих натуральних матеріалів сьогодні ґудзики виготовляють з поліефіру з металізацією і різними вставками, а також пластикові з напиленням і заливкою.
А ви знаєте, чому на чоловічому одязі ґудзики розміщені справа, а на жіночій зліва? Вважається, що під час появи ґудзиків чоловіки одягалися самі, а жінок (які могли собі дозволити такі дорогі прикраси) одягала прислуга – тому для них ґудзики пришивали в дзеркальному відображенні.
То чому ж поліцейських називають “копами”? Джеймс Харпер, якого вибрали мером Нью-Йорку в 1844 році ввів нову форму для поліцейських. Характерною її особливістю були блискучі мідні ґудзики. Мідь англійською мовою звучить як “cooper”. Саме завдяки мідним ґудзикам поліцейських незабаром стали називати “копами”.