Цвібак
Цвібак – популярний галицький десерт з австрійським корінням, такий собі замінник кексу. Назва походить від німецького zwieback – сухар. Якщо детально вникати в значення і походження слів, то цвібак мав би бути бісквітним тістом, порційні кусочки якого потім ще раз в духовці підсушують до сухариків. Проте наші прабабці взяли собі за основу ще австро-угорські кулінарні традиції (німецькомовне походження слова), але вирішили недоцільним вдруге запікати таку смакоту, краще додати до неї різної начинки, як от сухофрукти, вишні, яблука чи ревінь. Таким чином, в тернопільській кухні цвібак – це бісквітна випічка із додаванням великої кількості сухофруктів та цукатів. Така солодка випічка смакує з чаєм, а особливо з молоком.
У тернопільської кулінарки Леонтини Лучаківської є цікавий перепис цвібака Старуха, названого на честь Тимотея Старух – українського громадсько-політичний діяча, посла до Галицького сейму, парламентарій австрійського парламенту. За заслуги перед рідним містом отримав звання почесного громадянина міста Бережани.
Втерти на густу масу 14 dkg. цукру і 4 жовтки. Коли добре утерта дати шкірку з цитрини, 15 dkg. вилусканих, підсушених в рурі і покраяних міґдалів, 5 dkg. турецьких воріхів, 5 виполоканих і висушених жовтих родзинків, а 5 dkg. чорних. Все те дати до втертої маси, вбити піну з 4 білків, вимішати і досипати по троха 42 dkg. муки, виложити до вимащеної бляхи і пекти в легко горячій печі або рурі. Горячий виложити з форми, а як вистигне краяти.
Література
Лильо І. Львівська кухня / І. Лильо. – Харків: «Факт». – С. 249-250.
Лучаківська Л. Домашня кухня. Як варити і печи / упоряд. Маріанна Мовна / Л. Лучаківська. – К.: Богуславкнига, 2017. – С. 127.
Франко О. «Перша українська загально-практична кухня з численними ілюстраціями та кольоровими таблицями» / О. Франко; передмова і коментарі М. Душар; післямова Н. Тихолоз. – Харків: Фоліо, 2019. – С. 402.