Андрій Сергійович Дрьомін – український військовик, громадський активіст, член УНА-УНСО. Учасник російсько-української війни у чині рядового міліції, боєць-гранатометник батальйону «Азов».
Народився 3 січня 1982 в селі Великий Глибочок Тернопільського району. Друзі та знайомі, згадуючи його, в один голос називають Андрія «Світляком» – світлою, доброю людиною із «золотими» руками. Його улюбленою справою було ковальство.
Був активним та багаторічним членом організації УНА-УНСО, брав участь в акції «Україна без Кучми», згодом став учасником Євромайдану. На російсько-український фронт поїхав добровольцем, служив у спецбатальйоні МВС України «Азов».
Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом у ході зіткнення з терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових.
Похований у рідному селі. Вшановуючи його пам’ять на подвір’ї народного музею Ярослава та Слави Стецьків у селі Великий Глибочок відкрито меморіал. 3 січня 2016 року в Тернополі, на будинку № 51 по вулиці Соломії Крушельницької, де жив український Герой, відкрито й освячено меморіальну гранітну дошку. Указом Президента Андрія Дрьоміна нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Андрій Дрьомін став прототипом казки Дзвінки Торохтушко «Світлячок-охоронець». Події в казковому світі дуже нагадують українське сьогодення, а впевнений, щирий і з веселим норовом Світлячок разом з павучками, пташками, жучками та іншими мешканцями житнього поля борються із сараною, що хотіла зжерти посіви.
Література
Крочак І. Героїзм Андрія Дрьоміна – приклад патріотизму для прийдешніх поколінь [Текст] : [загинув під Ілловайськом] / І. Крочак // Тернопіль вечірній. – 2016. – 20 січ. – С. 5.
Лінчевська С. Пам’ятну стеллу бійцю батальйону «Азов» Андрію Дрьоміну відкрили у Тернополі [Текст] / С. Лінчевська // Вільне життя плюс. – 2016. – 5 січ.
Смільська О. Під снайперським вогнем, рятуючи один одного, загинули Микола Березовий і Андрій Дрьомін [Текст] / О. Смільська // Нова Тернопільська газета. – 2014. – 13-19 серп. – С. 1, 11.
Ябченко І. Відлітають не тільки птахи [Текст] / І. Ябченко // Вільне життя плюс. – 2014. – 20 серп. – С. 7