Володимир Михайлович Гнатюк − український етнограф, фольклорист, мовознавець, літературознавець, мистецтвознавець, перекладач та громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук.
Народився В. Гнатюк в мальовничому селі Велеснів, що неподалік містечка Монастириська. Колись босоногим хлоп’ям покинув він рідне село, а тепер повернувся до нього доброю пам’яттю людей. Про гідне подиву життя вченого розповідає експозиція етнографічно-меморіального музею. Заснований музей з ініціативи мешканців Велеснева Остапа Черемшинського та його сестри Романи Черемшинської 1 вересня 1968 року.
Для музею 1964−1967 рр. споруджено окремий будинок. У зібранні матеріалів та експонатів брали участь наукові працівники Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Збiр та опрацювання матерiалiв було поставлено на науковий ґрунт. З рiзних мiст нашої країни i з-за кордону надходили фотографiї, фотокопії документiв, книги та статтi, в яких висвiтлювалося життя i дiяльнiсть В. Гнатюка. Понад п’ятсот експонатів виставлено в музеї, ще близько двох тисяч знаходяться у фондах.
Експозиція музею розміщена у восьми кімнатах та фойє, з котрих у чотирьох – розповіді про життя і наукову діяльність академіка. Зокрема, містяться світлини Володимира Гнатюка, мапи Австро-Угорщини за 1895−1902 роки, рукописи, альбоми, книжки та окремі збірники з автографами вченого-земляка; книжки й збірники праць багатьох письменників і вчених України та інших європейських держав, що видані ним; домоткані рушники, верети, створені батьком академіка – Михайлом Гнатюком.
П’ята кімната присвячена вшануванню пам’яті Володимира Гнатюка, там зібрано унікальні видання з повідомленнями про його смерть та некрологами.
Шоста кімната – «Вітальня сім’ї Володимира Гнатюка».
Сьома кімната – «Робочий кабінет Володимира Гнатюка». Тут є особисті речі вченого та членів його сім’ї, рукописи і листи В. Гнатюка, рукописні фольклорні збірки О. Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, З. Доленги-Ходаковського, І. Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього І. Крип’якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми.
Восьма кімната – фондова та виставкова. Тут розміщені основні фонди музею та наукова бібліотека, постійні виставки «Сива давнина Велеснева», «Велеснів крізь віки» й організовуються тимчасові тематичні виставки.
Даниною пам’яті Володимиру Гнатюку є встановлене перед музеєм його бронзове погруддя (1971, скульптура Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк).
Кожного дня етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі, перетворений нині у значний культурний осередок, приймає гостей з різних куточків нашої Батьківщини та з-за кордону. Оглядаючи його експозицію, знайомлячись з оновленим, квітучим селом, бачимо, що мрії вченого про кращу долю рідного народу збулися. Заради цього він жив, заради цього створював свої нетлінні праці.
Література
Ґерета І. П. Етнографічно-меморіальний музей Володимира Гнатюка у Велесневі [Текст] : нарис-путівник / І. П. Ґерета, О. С. Черемшинський – 3-тє вид., доп. – Львів: Каменяр, 1991. – 95 с.
Черемшинська Р. Велелюдне святкування у Велесневі [Текст] : [урочистості з нагоди ювілею славетного академіка Володимира Гнатюка] / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2021. – 28 трав. – С. 6.
Черемшинська Р. Велеснівський день народження [Текст] / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2019. –24 трав. – С. 8.
Черемшинська Р. З чого починався музей Володимира Гнатюка? [Текст] / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2018. – 26 жовт. – С. 8.
Черемшинська Р. Піввіковий ювілей [Текст] : [музею В. Гнатюка – 50] / Р. Черемшинська // Вільне життя. – 2019. – 21 черв. – С. 8.